Розпорядчі документи на підприємстві: зразки наказів у сфері охорони навколишнього природного середовища

Початок року на багатьох підприємствах – період оформлення чи переоформлення розпорядчої документації, покликаної врегулювати діяльність підприємства між усіма ланками виробничого механізму.

Розпорядчі документи на підприємстві – один з інструментів організації виконання поставлених цілей і зобов’язань.

Накази щодо природоохоронної діяльності на підприємстві можна умовно об’єднати у дві групи:

  • загальні накази;
  • накази за сферами впливу діяльності виробництва на навколишнє середовище: атмосферне повітря, водні ресурси, збереження ґрунтів, управління відходами.

Оформлення документів

Під час оформленя документів варто пам’ятати, що робити це потрібно згідно з вимогами ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі – стандарт).

Стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі – документи), зокрема на:

  • організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо);
  • розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження);
  • інформаційно-аналітичні документи (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо).

У стандарті закріплено нові вимоги до полів у бланках документів:

  • 30 мм – ліве;
  • 10 мм – праве;
  • 20 мм – верхнє та нижнє.

Також під час оформленя розпорядчих документів варто звернути увагу на кілька аспектів.

Шрифт документа

Для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman і шрифт розміром 12 – 14 друкарських пунктів.

Допустимо використовувати шрифт розміром 8 – 12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо.

Для друкування реквізиту «Назва виду документа» можна використовувати розріджений шрифт розміром 14 – 16 друкарських пунктів.

Для друкування реквізитів «Найменування юридичної особи», «Найменування структурного підрозділу юридичної особи», «Назва виду документа» та «Заголовок до тексту документа» допустимо використовувати напівжирний прямий шрифт.

Розташування найменування юридичної особи

Найменування юридичної особи вищого рівня зазначають скорочено. Якщо немає офіційного скорочення цього найменування, то його зазначають повністю. Найменування юридичної особи вищого рівня розміщують вище найменування юридичної особи – автора документа.

Найменування юридичної особи – автора документа – має відповідати повному найменуванню, зазначеному в положенні (статуті) про юридичну особу. Нижче повного найменування (окремим рядком у центрі) розміщують скорочене найменування юридичної особи, якщо його офіційно зафіксовано в положенні (статуті). Скорочене найменування зазначають у дужках або без них.

Найменування структурного підрозділу юридичної особи, зокрема відокремленого структурного підрозділу, зазначають у разі, якщо структурний підрозділ є автором документа, і розміщують нижче найменування юридичної особи.

Проставляння кодів

Код форми документа (за наявності) проставляють згідно з ДКУД. Код форми документа розміщують у правій частині верхнього поля документа вище реквізиту «Назва виду документа».

Код юридичної особи проставляють згідно з ЄДРПОУ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Код юридичної особи розміщують на загальному бланку та бланку конкретного виду документа під реквізитом «Код форми документа» (за наявності), а на бланку листа – після реквізиту «Довідкові дані про юридичну особу».

Відступи в документі

Під час оформлення документів потрібно дотримуватися таких відступів від межі лівого поля документа:

Не роблять відступ від межі лівого поля для реквізитів «Дата документа», «Заголовок до тексту документа», «Текст документа» (без абзаців), «Відмітка про наявність додатків», «Віза документа», «Гриф погодження (схвалення) документа», «Відмітка про засвідчення копії документа», «Відомості про виконавця документа», «Відмітка про ознайомлення з документом», «Відмітка про виконання документа», найменування посади в реквізиті «Підпис», а також слів «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «ВИРІШИЛИ», «УХВАЛИЛИ», «НАКАЗУЮ», «ЗОБОВ’ЯЗУЮ».

Нумерація сторінок

Під час оформлення документів на двох і більше сторінках друга та наступні сторінки мають бути пронумеровані.

Номери сторінок ставлять посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами без зазначення слова «сторінка» та розділових знаків. Першу сторінку не нумерують.

Сторінки документа і кожного з додатків мають окрему нумерацію.

Оформлення додатків

Якщо до розпорядчого документа є один додаток, то його не нумерують. За наявності кількох додатків зазначають їх порядкові номери. Знак «№» перед цифровими позначеннями не ставлять. На другому та наступних аркушах додатка роблять відмітку «Продовження додатка».

Усі додатки до документів візує працівник, який створив документ, і керівник структурного підрозділу юридичної особи, у якому його створено.

Підпис документа

Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій – на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я та прізвище.

Якщо документ підписують кілька посадових осіб однієї юридичної особи, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості цих осіб.

Віза має складатися з таких елементів: найменування посади (за потреби), особистого підпису, власного імені та прізвища особи, яка візує документ, дати візування.

Візою оформлюють внутрішнє погодження документів. Документ може візувати одна посадова особа чи кілька. Перелік посадових осіб, які повинні завізувати документ, визначає його виконавець, виходячи зі змісту цього документа та відповідно до вимог інструкції з діловодства юридичної особи.

Порядок візування певних видів документів зазначають в інструкції з діловодства юридичної особи.

Зобов’язання суб’єктів господарювання

Зміст розпорядчих документів залежить від законодавчих вимог і зобов’язань суб’єктів господарювання щодо охорони навколишнього природного середовища.

У сфері охорони атмосферного повітря суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних чинників на його стан, зобов’язані:

  • здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
  • уживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних чинників;
  • забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування й апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних чинників;
  • здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
  • заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
  • забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів і ефективності роботи газоочисних установок відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • забезпечувати розроблення методик вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
  • використовувати методики вимірювань та засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах організованих стаціонарних і пересувних джерел;
  • своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок;
  • призначити осіб, відповідальних за:
    • технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію ГОУ;
    • проведення поточних, планових і капітальних ремонтів;
    • утримання у справному стані пристроїв відбору проб, систем контролю та засобів автоматики;
    • належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку згідно з вимогами чинного законодавства;
    • здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин та ефективності роботи ГОУ;
    • ведення журналу обліку робочого часу ГОУ;
  • вести щоденний облік часу роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Зобов’язання суб’єктів господарювання у сфері охорони водних ресурсів:

  • здійснювати заощадливе використання водних ресурсів, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
  • використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
  • дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
  • здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
  • своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;
  • здійснювати облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах (засобами вимірювальної техніки, зокрема автоматизованими), а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному Водним Кодексом та іншими законодавчими актами;
  • здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні й інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
  • здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню підземних вод, а підприємства, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, також обладнувати локальними мережами спостережуваних свердловин для контролю за якісним станом цих вод;
  • виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані:

  • дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення й оброблення відходів, встановлених ЗУ «Про управління відходами» та іншими нормативно-правовими актами;
  • не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені;
  • вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності чи були отримані від інших суб’єктів господарювання, облік операцій з управління відходами та подавати звітність відповідно до закону;
  • класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів;
  • забезпечувати здійснення операцій з оброблення відходів на об’єктах оброблення відходів;
  • забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані об’єктів оброблення відходів, забезпечувати дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки на них;
  • надавати місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері управління відходами інформацію про відходи та пов’язану з ними діяльність;
  • відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров’ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону;
  • мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
  • мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та/або письмову згоду (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновок на транскордонне перевезення відходів відповідно до закону;
  • забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері управління відходами;
  • призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами.

Завантажуйте приклади основних наказів: