Запитували – відповідаємо: щодо ліцензії та продажу небезпечних відходів
Чи потрібна підприємству ліцензія для збору промислових відходів?
Відповідає…
Марина Тимошенко,
екологічна аудиторка, інженерка з охорони навколишнього природного середовища промислового підприємства, консультантка з питань екологічної безпеки
Це залежить від характеру відходів, зокрема – чи є вони небезпечними, чи ні.
Станом на сьогодні законодавством України у сфері управління відходами передбачено два основні документи:
- дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
- ліцензія на управління небезпечними відходами.
Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів
Такий дозвіл необхідний підприємствам, що здійснюють операції з відновлення або видалення відходів, а також підготовчі операції, які передують цим процесам (наприклад: сортування, брикетування, подрібнення тощо). Перелік відповідних операцій міститься в додатку 1 та додатку 2 до Закону України «Про управління відходами».
Якщо під час збирання промислових відходів підприємство фактично виконує одну або кілька таких операцій – отримання дозволу є обов’язковим.
Ліцензія на управління небезпечними відходами
Ліцензуванню підлягає господарська діяльність, пов’язана з небезпечними відходами, зокрема:
- комплекс операцій зі збирання та оброблення небезпечних відходів;
- збирання та зберігання небезпечних відходів з подальшим експортом для оброблення або видалення.
Ключовий момент. Ліцензію видають виключно на комплекс операцій, що включає як збирання, так і оброблення небезпечних відходів. Тобто здійснювати збирання небезпечних відходів без наявності власних потужностей для їх оброблення – недопустимо.
Висновки
- Якщо підприємство збирає небезпечні відходи – потрібні й ліцензія, і дозвіл.
- Якщо підприємство має справу з небезпечними відходами, але не має власних потужностей для їх оброблення – така діяльність не допускається.
- Якщо підприємство здійснює збирання відходів, що не є небезпечними, слід визначити, чи містить така діяльність ознаки оброблення (відповідно до додатків 1 та 2 до Закону «Про управління відходами»). Якщо так – потрібен дозвіл.
- Якщо підприємство здійснює збирання відходів, що не є небезпечними, без ознак оброблення (тобто лише накопичення та зберігання) – дозвіл і ліцензію можуть не вимагати. Однак кожен випадок слід аналізувати індивідуально.
Чи може утворювач відходів продавати небезпечні відходи, зокрема відпрацьовані моторні оливи та відпрацьовані акумуляторні батареї?
Відповідає…
Олена Кошелєва,
екологиня промислового підприємства, внутрішня аудиторка систем ISO 9001, ISO 14001
Основні документи, які регулюють питання поводження з відходами:
- Закон України «Про управління відходами»;
- ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами – постанова КМУ від 05.12.2023 р. № 1278;
- постанова КМУ «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів» від 20.10.2023 р. № 1102;
- наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів «Про затвердження Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності та Типової форми обліку відходів» від 26.11.2024 р. № 1534.
- Закон України «Про хімічні джерела струму»;
- постанова КМУ «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)» від 17.12.2012 р. № 1221.
Відпрацьовані моторні оливи
Відпрацьовані моторні оливи містять небезпечні речовини, тому належать до небезпечних відходів.
Основні небезпечні речовини у складі відпрацьованих моторних олив:
- поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) – це канцерогенні сполуки, що утворюються при термічному розкладанні вуглеводнів;
- метали (свинець, кадмій, хром, нікель) – ці метали можуть потрапляти в оливу внаслідок зношування деталей двигуна;
- хлоровані органічні сполуки – можуть бути присутні через домішки або під час експлуатації за певних умов;
- сполуки сірки – відповідають за корозійну активність відпрацьованої оливи;
- сажа, механічні домішки – виникають через зношування двигуна, продукти згоряння палива;
- азотисті органічні сполуки (аміни, нітрогенати) – можуть бути присутні як продукти розкладу.
Така складна суміш токсичних і канцерогенних речовин робить відпрацьовані моторні оливи небезпечними відходами. Саме тому їх обіг суворо регулюється законодавством.
Наслідки неправильного поводження з ними:
- забруднення ґрунтів і водних ресурсів;
- шкідливий вплив на здоров’я людей і тварин.
Відпрацьовані акумуляторні батареї
Відпрацьовані акумулятори теж містять небезпечні речовини, зокрема свинець, кислоти, луги тощо, та належать до небезпечних відходів.
Основні небезпечні речовини у відпрацьованих акумуляторних батареях
1. Свинцево-кислотні акумулятори (найпоширеніші) містять:
- свинцеві пластини (Pb) – токсичний важкий метал, канцероген і нейротоксин;
- сірчану кислоту (H₂SO₄) – сильний корозійний агент, який викликає опіки шкіри та пошкодження дихальних шляхів;
- окиси свинцю (PbO, PbO₂) – небезпечні для здоров’я людини.
2. Нікель-кадмієві акумулятори (Ni-Cd) містять:
- кадмій (Cd) – високотоксичний метал, канцероген, здатний накопичуватися в організмі;
- гідроксид калію (KOH) – сильна лугова речовина, корозійна.
3. Літій-іонні акумулятори містять:
- літій (Li) – реактивний метал, вибухонебезпечний при пошкодженні;
- органічні електроліти – можуть містити фторорганічні сполуки (токсичні);
- кобальт, марганець – важкі метали, небезпечні для здоров’я.
Відпрацьовані акумулятори не можна просто викидати чи зберігати безконтрольно. Вони мають проходити оброблення через ліцензовані підприємства, які можуть безпечно видалити шкідливі компоненти або переробити цінні метали.
Наслідки неправильного поводження з ними:
- забруднення ґрунтів і ґрунтових вод свинцем, кадмієм, кислотами;
- ризик займання або вибуху літій-іонних батарей;
- загроза для здоров’я людей і тварин.
Поводження з відпрацьованими моторними оливами та акумуляторами
Оскільки відпрацьовані моторні оливи та відпрацьовані акумуляторні батареї є небезпечними відходами, власник може передавати або продавати їх лише в межах чинного законодавства України, яке регулює обіг таких відходів.
Самостійне оброблення небезпечних відходів дозволене лише за наявності:
- дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів;
- ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Або такі відходи можуть бути передані підприємствам, які мають обидва вищезазначені документи.
Передача небезпечних відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами з метою збирання, перевезення та оброблення здійснюється на підставі договору, укладеного згідно з чинним законодавством. У ньому зазначають код відходів відповідно до Національного переліку відходів, їх обсяг, найменування та код операції з відновлення та/або видалення відходів.
Зверніть увагу. Поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) регулюється постановою КМУ від 17.12.2012 р. № 1221.
Згідно з п. 4 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою КМУ № 1221, виробники та імпортери відпрацьованих мастил (олив) ведуть первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та щоквартально до 10 числа наступного місяця подають до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Зверніть увагу. Відповідно до п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, зобов’язані подавати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності, чи обов’язку подати документи. Відповідно до підпункту 2 цього Закону, у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1.
Ключові моменти під час передачі або продажу небезпечних відходів
1. Передача відходів виключно ліцензованим суб’єктам. Небезпечні відходи можуть бути передані лише організаціям, які мають дозвільні документи:
- дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
- ліцензія на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами (перевірити можна в «Переліку ліцензіатів»);
- ліцензія Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) для надання послуг з транспортування небезпечних відходів у межах України.
Зверніть увагу: використання відпрацьованих олив можливе лише за наявності відповідної ліцензії.
2. Оформлення документів. Для здійснення передачі або продажу небезпечних відходів обов’язково оформлюють відповідний договір.
Висновки
Заборонено:
- продавати або передавати небезпечні відходи особам, які не мають ліцензії;
- продавати чи здавати відходи населенню (фізичним особам), яке не має ліцензії;
- самостійно спалювати, знищувати чи утилізувати небезпечні відходи без ліцензії.
Отже, утворювач небезпечних відходів, зокрема відпрацьованих моторних олив та акумуляторних батарей, може передавати (продавати) такі відходи, але виключно ліцензованим суб’єктам та з дотриманням установленого порядку.
