Що чекає на бізнес у 2025 році: відверте інтерв’ю з керівником Держекоінспекції

Війна змінила все: і пріоритети, і правила. Український бізнес виживає, пристосовується, бореться за ринки та людей. У цих умовах екологічна відповідальність іноді сприймається як щось відкладене на потім. Але саме зараз вона стає тестом на зрілість, фактором довіри для інвесторів, партнерів і держави.

Постанова КМУ «Про припинення заході в державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 р. № 303 (далі – Постанова № 303), що заморозила планові перевірки, за два роки зазнала понад 15 змін. Правила державного нагляду буквально пишуться на ходу. А 2024 рік і початок 2025-го принесли нові сигнали:

оновлено критерії ризику;
затверджено план перевірок на 2025 рік;
з’явився проєкт оновленої уніфікованої форми акта перевірки.

Що все це означає для підприємств? Як змінюється система екологічного контролю? І чи справді варто готуватися до її повноцінного повернення? Ми поставили ці запитання напряму т. в. о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігорю Зубовичу.

— ECOBUSINESS. Ігорю Олеговичу, у бізнес-середовищі появу проєкту оновленої уніфікованої форми акта перевірки сприймають як сигнал: держава готується до системного повернення екологічного контролю. Це справді так? Чи йдеться лише про технічне вдосконалення документа?

— Ігор Зубович:

Ухвалення проєкту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» є нормативно-правовим забезпеченням здійснення Державною екологічною інспекцією, її територіальними та міжрегіональними територіальними органами своїх функцій зі здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів у прозорий та неупереджений спосіб.

Зокрема, внесення змін до уніфікованої форми акта є необхідним з метою реалізації Держекоінспекцією державного нагляду (контролю) відповідно до вимог, установлених новими законами України, а саме:

Тобто наразі Держекоінспекція приводить нормативно-правові акти, які застосовує під час здійснення перевірок, у відповідність до вимог чинного законодавства.

— ECOBUSINESS. Маємо оновлені критерії ризику, затверджений план перевірок на 2025 рік і, схоже, поступове відновлення повноважень. Чи варто підприємствам уже сьогодні готуватися до повноцінного повернення екологічного контролю?

— Ігор Зубович:

25 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1211. Документ вносить зміни до критеріїв, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначають періодичність проведення Держекоінспекцією планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, що затверджені постановою КМУ від 6 березня 2019 року № 182.

Документ розроблений, зокрема, для виконання положень євроінтеграційних рамкових законів України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та «Про управління відходами». Він є важливим інструментом для планування заходів державного нагляду (контролю) за суб’єктами господарювання.

Затверджені зміни до постанови запровадили чіткі механізми встановлення ступеня ризику від провадження господарської діяльності, а також визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду у таких сферах:

забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
запобігання утворенню та управління відходами;
моніторингу, звітності й верифікації викидів парникових газів;
поводження з генетично модифікованими організмами, пестицидами й агрохімікатами, озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами.

Запровадження ризик-орієнтованого підходу до проведення перевірок господарської діяльності у сфері охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів сприятиме удосконаленню системи державного нагляду (контролю), підвищенню об’єктивності, прозорості та неупередженості його здійснення, а також забезпечить більш ефективне та прогнозоване проведення відповідних заходів.

Підкреслю, що такі зміни до постанови забезпечать оптимальний перерозподіл уваги органу державного нагляду (контролю) з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові.

— ECOBUSINESS. Хоча дія Постанови № 303 формально триває, її вже понад 15 разів змінювали. Нещодавно Держгеонадра анонсували оновлення 303-ї постанови, передбачивши можливість перевірок надрокористувачів. А які повноваження Держекоінспекція реально може реалізувати вже сьогодні?

— Ігор Зубович:

Відсутність належного державного нагляду (контролю) призводить до систематичних порушень екологічних норм та вимог природоохоронного законодавства.

Протокольним рішенням наради щодо актуальних загроз водній безпеці України та шляхів їх подолання в особливий період, що відбулася 17 квітня 2025 року під головуванням Секретаря РНБО Олександра Литвиненка, Міндовкілля, Мінрозвитку громад та Держекоінспекції доручено опрацювати питання підготовки пропозицій уряду стосовно внесення змін до Постанови № 303 в частині обмеження дії пунктів 1 і 2 на планові та позапланові перевірки у сфері додержання вимог природоохоронного законодавства підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення.

Враховуючи складну безпекову ситуацію, наразі існує реальна можливість здійснювати планові заходи державного нагляду (контролю) на територіях, де немає бойових дій. Керуючись принципом пропорційності, доцільно відновити природоохоронні перевірки саме в безпечних регіонах. Такий підхід дозволить зберігати баланс інтересів: з одного боку – дотримуватися режиму воєнного стану на територіях активних бойових дій, а з іншого – забезпечувати екологічну безпеку та ефективний контроль у сфері охорони довкілля там, де це можливо без ризику для учасників перевірок і цивільного населення. Посилення відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, завдану довкіллю, набуває стратегічного значення в контексті післявоєнної відбудови України та гармонізації з європейськими екологічними практиками.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення можливості проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на територіях, де немає бойових дій, з урахуванням особливостей періоду воєнного стану та з дотриманням усіх вимог безпеки, Держекоінспекція розробила проєкт урядової постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303». Листом від 14 травня 2025 року проєкт скеровано до Міндовкілля для погодження Міністром. Позиція щодо необхідності відновлення перевірок була підтримана Головою парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком.

Наразі проєкт постанови підписаний Міністром захисту довкілля та природних ресурсів Світланою Гринчук та направлений на погодження до заінтересованих органів державної влади.

— ECOBUSINESS. Постанова № 303 допускає позапланові перевірки в разі загрози для життя, здоров’я людей чи довкілля. Хто саме ухвалює рішення, що така загроза справді існує? Який алгоритм таких дій?

— Ігор Зубович:

Відповідно до пункту 1 Постанови № 303, припинено проведення планових та позапланових перевірок на період воєнного стану. Водночас пунктом 2 вказаної постанови, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877 встановлено підстави для проведення позапланових перевірок. Рішення про їх здійснення ухвалює Міндовкілля на підставі поданих Держекоінспекцією матеріалів. Територіальні та міжрегіональні територіальні органи Інспекції готують пакет документів з обґрунтуванням негативного впливу на життя, здоров’я людей та довкілля. Надалі матеріали опрацьовує Держекоінспекція та направляє в Міндовкілля для ухвалення відповідного рішення. На його підставі ми надаємо доручення територіальним органам Держекоінспекції щодо проведення перевірки.

— ECOBUSINESS. Ресурс «ЕкоЗагроза» декларується як інструмент швидкого реагування на екологічні інциденти. Чи дійсно повідомлення через цю систему стають підставою для позапланових заходів контролю?

— Ігор Зубович:

Електронний ресурс Міндовкілля «ЕкоЗагроза», завдяки якому кожен може дізнатися інформацію про стан повітря, води, ґрунту тощо, у першу чергу має на меті фіксацію фактів заподіяння шкоди довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.

Станом на 1 червня 2025 року, з моменту запровадження «ЕкоЗагрози», до Держекоінспекції надійшло 4 211 звернень. Із них 3 466 передано на опрацювання територіальним органам. Відхилено 745 звернень, серед причин – неавторизовані користувачі; невідповідність вимогам Закону «Про звернення громадян»; відсутність суті порушеного питання у зверненні; повторне звернення від одного заявника з одного й того самого питання; невідповідність геолокації фактичному місцю, зазначеному в описовій частині звернення тощо.

Стан оброблення електронних звернень щодо фіксації фактів заподіяння шкоди довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та збройної агресії РФ, переданих територіальним органам:

видано накази – 2 813 звернень;
проведено огляди (обстеження) та складено акти – 2 718;
направлено матеріали на позапланові заходи – 205;
верифіковано (підтверджено факт заподіяння шкоди) – 616.

Було розраховано збитки на загальну суму 30 мільярдів 298 мільйонів 85 тисяч гривень. Із цієї суми збитки, завдані внаслідок збройної агресії РФ, становлять 28 мільярдів 841 мільйон 458 тисяч гривень.

Водночас не верифіковано 2 593 звернень, з яких:

не підтверджено факт заподіяння шкоди – 1 463 звернень;
відкрито кримінальне провадження – 66;
вжито заходів (ліквідовано наслідки заподіяння шкоди) – 121;
направлено листи до органів місцевого самоврядування та підприємствам щодо ліквідації наслідків заподіяння шкоди – 251.

Ще раз наголошую, що позапланові перевірки суб’єктів господарювання здійснюються виключно відповідно до вимог Закону № 877. Подача повідомлення через ресурс «ЕкоЗагроза» не є підставою для проведення перевірки суб’єктів господарювання, складання уніфікованої форми акта перевірки, а також застосування заходів реагування з боку Держекоінспекції.

— ECOBUSINESS. Наскільки активно сьогодні проводяться позапланові перевірки? Які галузі найчастіше потрапляють у поле зору інспекції та з яких причин?

— Ігор Зубович:

У 2024 році Міндовкілля ухвалило 267 наказів щодо проведення перевірок. Від початку цього року ухвалено 57 таких наказів.

Найчастіше громадяни та громадські організації повідомляють про факти забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів, незаконної вирубки лісів, знесення земельних насаджень, порушення режиму на об’єктах та територіях природно-заповідного фонду, що спричиняють значний негативний плив на довкілля та порушують екологічну безпеку. Переважна більшість таких порушень завдає державі значних збитків (шкоди) та потребує відповідного реагування з боку Держекоінспекції.

Також хочу наголосити, що Держекоінспекція активно взаємодіє з правоохоронними органами. Посадові особи Інспекції беруть участь у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти довкілля як спеціалісти.

Крім того, з метою запобігання знищенню, незаконному добуванню та реалізації об’єктів рослинного та тваринного світу Держекоінспекція щорічно проводить такі природоохоронні акції та операції, як-от: «Новорічна ялинка», «Першоцвіт», «Нерест», «Сезон тиші», «Сезон полювання».

— ECOBUSINESS. До повномасштабного вторгнення було обговорення ґрунтовної реформи системи еконагляду, зокрема розмежування функцій контролю і перевірки, новий закон поза Законом № 877. Чи збереглася ця ініціатива, і якщо так – які її ключові пріоритети сьогодні?

— Ігор Зубович:

Сьогодні масштабні руйнування, спричинені війною, становлять серйозну загрозу для безпеки довкілля та мають нищівний вплив на нього. Один із ключових безпекових пріоритетів держави – створення ефективної системи екологічного контролю. Головною метою реформування Держекоінспекції є запобігання забрудненню довкілля та забезпечення відповідальності за його відновлення.

Держекоінспекція спільно з Міндовкілля розробили проєкт Стратегії реформування державного екологічного контролю. Згідно з цим документом, українська система екологічного контролю має бути перебудована за європейським зразком.

Проєкт Стратегії встановлює такі цілі:

орієнтованість системи державного екологічного контролю на запобігання погіршення стану навколишнього природного середовища;
створення системи пропорційної та невідворотної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, та алгоритму усунення наслідків завданої шкоди;
висока інституційна спроможність та доброчесність органів державного екологічного контролю;
подолання наслідків збройної агресії РФ для навколишнього природного середовища, відновлення екосистем України під час війни та в повоєнний період, забезпечення відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, та відновлення втрачених екосистемних послуг.

— ECOBUSINESS. Ігорю Олеговичу, як Ви оцінюєте рівень екологічної відповідальності українського бізнесу сьогодні? Чи бачите реальні зрушення та чи можете навести приклади зразкових підприємств?

— Ігор Зубович:

Порушення вимог природоохоронного законодавства та недотримання екологічної безпеки з боку суб’єктів господарювання може призвести до серйозних негативних наслідків як для довкілля (іноді – безповоротних), в якому ми всі живемо, так і для здоров’я людини. Бізнес має здійснювати заходи, спрямовані на мінімізацію власного впливу на навколишнє середовище, зокрема шляхом ефективного щоденного внутрішнього екологічного контролю.

Саме ефективне внутрішнє довкіллєве планування, управління, контроль, системність і комплексність підходів дають підстави говорити про свідому екологічну політику та діяльність суб’єктів господарювання. Зазначених цілей можна досягати різними шляхами, зокрема шляхом упровадження екологічно безпечних технологій, спрямованих на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти, зменшення обсягів утворення відходів, їх якісне та належне перероблення тощо.

Ми маємо усвідомлювати, що майбутнє українського бізнесу – за суб’єктами господарювання, які дбають про довкілля, роблять свій внесок у його збереження, раціонально використовують природні ресурси, активно співпрацюють з місцевими громадами, зміцнюють власний імідж, динамічно розвиваються та активно реагують на сучасні екологічні виклики.

Додам, що в межах нашої держави вже діє чимало екологічно орієнтованих підприємств, і, попри війну, ми спостерігаємо стійку тенденцію до зростання їх кількості.

— ECOBUSINESS. Чимало підприємств наразі працюють у надзвичайних умовах: руйнування, релокація, нестача фахівців. Чи готова Держекоінспекція адаптувати свої підходи до контролю, ураховуючи реалії часу?

— Ігор Зубович:

Держекоінспекція також зіштовхнулася з наслідками війни: руйнування адміністративних будівель, нестача фахівців... Чимало наших співробітників перебуває на фронті, на жаль, деякі з них загинули.

Війна має критичний вплив як на навколишнє природне середовище – через масштабні пожежі, вибухи, забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, знищення об’єктів тваринного та рослинного світу, – так і на виробничу діяльність бізнесу, зокрема внаслідок часткового або повного руйнування промислових об’єктів.

Ми розуміємо, що суб’єкти господарювання, які провадять виробничу діяльність, нині працюють в надскладних умовах і щодня зіштовхуються з викликами, пов’язаними з війною. З боку держави зроблено чимало зусиль, спрямованих на полегшення здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Наприклад, постановою КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 р. № 314 встановлено, що в період воєнного стану право на провадження господарської діяльності можуть надавати суб’єктами господарювання на підставі подання декларації про провадження господарської діяльності без отримання дозвільних документів.

Але хотілося б наголосити, що якщо підприємство забезпечувало екологічну безпеку ще до війни, то, як правило, буде всіма силами підтримувати таку політику й під час дії воєнного стану. Це залежить від усвідомлення наслідків негативного впливу, який може завдати шкоди довкіллю, спричинити незворотні зміни та негативно вплинути на здоров’я людей і їхнє середовище існування.

Державний екологічний контроль – це один із механізмів у системі захисту довкілля. Екологічна безпека є частиною національної безпеки країни, тому Держекоінспекція наголошує та закликає суб’єктів господарювання в таких надскладних умовах дотримуватися екологічної безпеки та вимог природоохоронного законодавства.

Ми зі свого боку завжди готові до відкритої співпраці та діалогу з бізнесом.

— ECOBUSINESS. Дякуємо Вам за ґрунтовну розмову!

Import nid

1376