Планові та позапланові перевірки: як підготувати підприємство

Планові перевірки підприємств були призупинені в Україні ще у 2022 році, однак нині з’являються сигнали про їх можливе поновлення. Тож не зайвим буде нагадати порядок проведення планових і позапланових перевірок, а також можливі наслідки порушення вимог природоохоронного законодавства.

Інспектори Державної екологічної інспекції під час здійснення перевірок керуються нормативними документами. Основні з них:

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V;
постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19.04.2017 р. № 275;
наказ Мінекоенерго від 26.11.2019 р. № 450, яким затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Планова перевірка: критерії ризику та порядок проведення

Періодичність та критерії ризику

Планові перевірки проводять не частіше ніж:

раз на 5 років – для підприємств із незначним ступенем ризику;
раз на 3 роки – для підприємств із середнім ступенем ризику;
раз на 2 роки – для підприємств із високим ступенем ризику.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

«Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб’єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Ризик визначають за критеріями, затвердженими кожним контролюючим органом. Наприклад, для Держекоінспекції – постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією» від 6.03.2019 р. № 182 (далі – Постанова № 182).

Відповідно до Постанови № 182:

1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належать:

1) провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог;

2) категорія видів планової діяльності та об’єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля (перша або друга, залежно від Закону «Про оцінку впливу на довкілля». – Прим. авт.);

3) види порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

4) кількість порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

5) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, сьомим, дев’ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

6) кількість випадків недопущення суб’єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім випадків, передбачених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів визначено у додатку 1.

3. Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

4. Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Розрахунок суми балів, нарахованих за всіма критеріями, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником необхідно виконувати відповідно до додатка 2 Постанови № 182.

Пропонуємо розглянути приклад Розрахунку кількості балів для визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до Переліку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником, затверджених Постановою № 182.

Завантажуйте приклад Розрахунку кількості балів для визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Download

Порядок проведення планової перевірки

1. Формування річного плану перевірок – до 1 грудня попереднього року.

2. Публікація плану на сайті Держекоінспекції, а також на інспекційному порталі «Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)».

3. Повідомлення суб’єкта господарювання – не пізніше ніж за 10 робочих днів до перевірки.

4. Під час здійснення перевірки держекоінспектор зобов’язаний перевірити документи щодо:

стану виконання раніше наданих приписів щодо усунення виявлених порушень за результатами попередньої перевірки (у разі якщо перед цим не здійснювали позапланову перевірку виконання цих приписів);
поточного стану дотримання вимог природоохоронного законодавства з тих питань, щодо яких проводять перевірку за проміжок часу в три роки.

5. Оформлення акта перевірки, який підписують обидві сторони.

Норма закону

Документи перевіряють за період, протягом якого діють строки й терміни, зі спливом (з настанням) яких пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Строки та терміни позовної давності визначені ст. 251-268 розділу V Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦКУ.

Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) міститься в уніфікованій формі акта, який складають за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Згідно з положеннями ч. 15 ст. 4 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Позапланова перевірка

Підстави

Позапланові перевірки проводить лише у виняткових випадках, зокрема:

скарга фізичної або юридичної особи;
настання аварії чи надзвичайної ситуації;
виявлення порушень під час попередньої перевірки;
ухилення підприємства від планової перевірки;
рішення суду або вищого органу.

Порядок проведення позапланової перевірки

1. Контролюючий орган направляє наказ (розпорядження) про проведення перевірки.

2. Узгодження з Державною регуляторною службою через інспекційний портал «Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)» є обов’язковим, окрім випадків, коли перевірку проводять:

на підставі рішення суду;
у зв’язку із загрозою для життя чи здоров’я людей;

3. Про позапланову перевірку підприємство може дізнатися в день перевірки.

4. Суб’єкт господарювання має право не допустити перевірку, якщо порушено процедуру.

Права та обов’язки сторін під час перевірки

Суб’єкт господарювання має право:

вимагати пред’явлення посвідчення та копії наказу на перевірку;
не надавати документи, які не передбачені контрольним списком;
фіксувати перевірку (аудіо/відео);
оскаржити дії інспектора.

Контролюючий орган зобов’язаний:

діяти виключно в межах повноважень;
використовувати перевірчі листи/акти;
оформлювати результати в письмовій формі;
надати копію акта після перевірки.

Наслідки порушень

При порушенні вимог природоохоронного законодавства суб’єкт господарювання може отримати:

протокол або протоколи про адміністративне правопорушення (глава 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (протягом п’яти днів після завершення перевірки);
претензію про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства (якщо є підстави для нарахування).

При скоєнні злочину, що становить загрозу для життя та здоров’я людей, відповідні документи передають до правоохоронних органів (розділ 8 Кримінального кодексу України).

Які питання розглядають під час перевірки

Відповідно до п. 3 постанови КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19.04.2017 р. № 275, Держекоінспекція в межах повноважень, передбачених законом, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо:

охорони земель, надр;
екологічної та радіаційної безпеки;
охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
охорони, захисту, використання і відтворення лісів;
збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття;
раціонального використання, відтворення і охорони об’єктів тваринного та рослинного світу;
ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів;
охорони атмосферного повітря;
формування, збереження і використання екологічної мережі;
стану навколишнього природного середовища;
поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;
здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією.

Як підготувати підприємство до перевірки

Основні кроки для підготовки підприємства до перевірки інспекторами Держекоінспекції

1. Підготовка документів. Необхідно підготувати (знайти, доопрацювати, скласти тощо) всі документи, що підлягають перевірці та визначені наказом Мінекоенерго від 26.11.2019 р. № 450.

2. Попередній ризик-аналіз. Визначити питання, які можуть бути розцінені державними інспекторами як порушення вимог природоохоронного законодавства. Розрахувати суму можливих збитків за заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу відповідно до чинних методик їх нарахування. Надати цю інформацію керівнику підприємства для ухвалення рішень щодо прийнятності таких ризиків.

3. Внутрішня підготовка на підприємстві. Провести внутрішню перевірку екологічного стану та документації в структурних підрозділах підприємства. Попередити керівників підрозділів про заплановану перевірку, надати інструктаж щодо поведінки персоналу під час перевірки, а також видати рекомендації та вказівки щодо приведення території підрозділів і документації у відповідність до вимог природоохоронного законодавства.

4. Організація робочого простору. Варто виділити окремий кабінет для роботи державних інспекторів із документами. Це необхідно для того, щоб не відволікатися на численні запитання інспекторів та мати змогу в потрібний момент підготувати відповідні довідки для підтвердження дотримання підприємством природоохоронних вимог, а також комфортно консультуватися по телефону з колегами щодо питань, які надходять від інспекторів.

Перераховані дії допоможуть підприємству сформувати свою стратегію взаємодії з державним інспектором.

Процес перевірки: на що звернути увагу

1. Огляд документів інспектора

Після того як державний інспектор прибув на підприємство у встановлений термін, перевірте наявність та дійсність його документів:

наказу на здійснення перевірки;
направлення на здійснення перевірки;
допуску до перевірки об’єктів, які потрапляють під дію Закону України «Про державну таємницю» (за необхідності);
посвідчення інспектора й термін його дії.

Дані з цих документів зафіксуйте в журналі реєстрації проведення державного нагляду (контролю) на підприємстві.

Зверніть увагу! Якщо в одному з документів виявлено невідповідність (наприклад, неправильно вказана дата перевірки, назва підприємства, закінчився строк дії посвідчення державного інспектора тощо), ви маєте право припинити проведення перевірки, письмово оформивши відмову в її здійсненні.

2. Супровід інспектора: заходи безпеки та обмеження

Після того як переконалися, що всі документи в порядку, супроводьте державного інспектора до керівника підприємства для знайомства та озвучення цілей і завдань державного нагляду (контролю).

Зверніть увагу, що державний нагляд (контроль) здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта господарської діяльності, тому перевірка не може тривати після завершення робочого часу підприємства.

Як тільки державний інспектор повідомив про намір відвідати виробничі об’єкти, його необхідно провести до служби охорони праці для проходження вступного інструктажу для відвідувачів. Під час інструктажу інспектору мають видати засоби індивідуального захисту та надати інформацію щодо правил безпечної поведінки на території підприємства.

Державний інспектор, як і будь-який інший відвідувач підприємства, зобов’язаний суворо дотримуватися вимог охорони праці, техніки безпеки, санітарних та пожежних норм.

Пам’ятайте: державний інспектор не має права втручатися у виробничий процес, зупиняти його або відволікати працівників від виконання службових обов’язків.

3. Усунення порушень та контроль процесу

Протягом усієї перевірки державний інспектор має право вимагати усунення виявлених порушень. Скористайтеся цим і простежте, щоб факт усунення порушень був належним чином зафіксований в акті перевірки.

Не забувайте консультуватися з державним інспектором щодо безпечних способів усунення порушень і ведення господарської діяльності в екологічно безпечний спосіб.

Якщо державний інспектор має намір здійснити відбір проб (зразків продукції) або провести експертизу, обов’язково проконтролюйте, щоб ці дії були виконані відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

4. Акт перевірки: зауваження та заперечення

До завершення державної перевірки обговоріть з інспектором проєкт акта й підготуйтеся до можливого подання зауважень, пояснень або заперечень у разі розбіжностей між вашою позицією та позицією інспектора. Під час обговорення ви можете обґрунтувати свою думку без необхідності письмового оформлення зауважень чи заперечень.

Зверніть увагу! Демонструючи свою компетентність і наполегливість, ви можете досягти того, що багато незначних порушень не будуть включені до акта перевірки.

У день підписання акта перевірки, за наявності зауважень або заперечень, обов’язково зробіть в акті позначку біля підпису: «із зауваженнями на ___ сторінках».

Не поспішайте отримувати припис, якщо ви підготували зауваження або заперечення до акта перевірки. Державний інспектор зобов’язаний врахувати ваші зауваження, заперечення та пояснення під час формування припису.

5. Припис та можливість оскарження рішень

Протягом п’яти робочих днів після завершення перевірки державний інспектор зобов’язаний надіслати припис керівнику підприємства.

Головне – проконтролювати, щоб в акті та приписі державний інспектор чітко спирався на норми природоохоронного законодавства та не включав до них інформацію або висновки, не підтверджені документально.

Попри завершення перевірки, ви маєте право оскаржити всі отримані рішення та документи у вищому державному наглядовому органі або в судовому порядку.

ВАМ ТАКОЖ БУДЕ ЦІКАВО:

Import nid

1387