Несанкціоновані сміттєзвалища: як бізнес може перетворити проблему на можливість

Несанкціоновані сміттєзвалища – одна з найгостріших проблем сучасної України, яка має системний характер і комплексний вплив.

Ідеться не лише про втрату естетичної привабливості ландшафтів, а й про реальну загрозу екологічній безпеці, здоров’ю населення та економічному розвитку. Забруднення ґрунтів, водних ресурсів, атмосферного повітря, поширення токсичних речовин і небезпечних відходів – усе це є наслідками неконтрольованого скидання сміття.

Однак рідко хто замислюються над тим, що такі порушення прямо пов’язані з недотриманням норм чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність – аж до кримінальної.

Але чи можна цю проблему перетворити на можливість? На перший погляд, несанкціоновані сміттєзвалища – це клопіт держави або місцевих громад. Більшість вважає, що сміття на стихійних звалищах залишають виключно недобросовісні громадяни. Та насправді до їх появи часто причетний і бізнес – свідомо або несвідомо. Наприклад, підприємство замовляє послуги з вивезення відходів, а підрядник, прагнучи зекономити, вивозить сміття в найближчий яр. У результаті – штрафи, репутаційні втрати, а інколи й кримінальна відповідальність.

Закон України «Про управління відходами» є основним нормативно-правовим актом, що регулює сферу управління відходами в Україні. Він гармонізує національне законодавство з директивами Європейського Союзу та впроваджує сучасну систему управління відходами.

Ключові положення закону:

  • ієрархія управління відходами: пріоритет надається запобіганню утворенню відходів, їх підготовці до повторного використання, рециклінгу, відновленню та видаленню;
  • принцип «забруднювач платить»: відповідальність за управління відходами несе їх утворювач або власник, включно з витратами на збирання, перевезення та оброблення;
  • розширена відповідальність виробника: виробники певних товарів (упаковка, електроніка, батареї, транспортні засоби, мастила, шини, текстиль) зобов’язані забезпечити збирання та перероблення відходів, що утворюються після споживання їх продукції;
  • планування управління відходами: упровадження національних, регіональних та місцевих планів управління відходами, а також планів управління відходами для підприємств;
  • інформаційна система управління відходами: створення єдиної системи для обліку та контролю за потоками відходів;
  • управління відходами руйнації: урегулювання поводження з відходами, що утворилися внаслідок бойових дій.

Види відповідальності за несанкціоновані сміттєзвалища

1. Адміністративна відповідальність

Стаття 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення: псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними й радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу:

  • на громадян – від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 гривень);
  • на посадових осіб і громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень).

Стаття 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення: засмічення лісів відходами тягне за собою накладення штрафу:

  • на громадян – від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 гривень);
  • на посадових осіб – від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень).

Стаття 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення тягне за собою накладення штрафу:

  • на громадян – від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 гривень);
  • на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень).

2. Кримінальна відповідальність

Стаття 239 Кримінального кодексу України: забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, караються штрафом від 1 до 4 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17000 до 68000 гривень) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Цивільна відповідальність

Особи, винні у порушенні законодавства про відходи, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну здоров’ю людини або навколишньому середовищу, незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

4. Дисциплінарна відповідальність

Працівники, які порушують законодавство у сфері поводження з відходами під час виконання трудових обов’язків, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Обов’язки органів влади та суб’єктів господарювання

Органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів на своїй території. У разі виявлення безхазяйних відходів, повинні взяти їх на облік та вжити заходів для визначення їх власника.

Суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися вимог законодавства у сфері управління відходами, включно з належним збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією, знешкодженням, видаленням або захороненням відходів. У разі передачі відходів іншим суб’єктам господарювання, повинні переконатися в наявності у них відповідних дозволів та ліцензій.

У разі виявлення несанкціонованого сміттєзвалища слід звернутися до органів місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації. Саме ці органи відповідальні за ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів або на територіях, що їм підпорядковані.

Також потрібно звернутися до Державної екологічної інспекції України або повідомити про несанкціоновані сміттєзвалища через застосунок «ЕкоЗагроза». Він дозволяє фіксувати екологічні правопорушення в реальному часі на фото або відео, додавати опис, геолокацію й миттєво надсилати звернення до Держекоінспекції.

«ЕкоЗагроза» – це офіційний мобільний застосунок та вебресурс, створений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Він призначений для оперативного інформування громадян про стан навколишнього природного середовища та фіксації екологічних загроз, особливо в умовах війни.

Чому сміття – це бізнес

Сміття – це не лише проблема, але й ресурс. У багатьох країнах світу вже давно працюють заводи, що перетворюють відходи на електроенергію, будівельні матеріали та інші корисні продукти. Пластик, скло, метал, папір, органіка – усе це можна переробити або використати повторно. Відходи стають сировиною, а також джерелом додаткового доходу для підприємств.

В Україні цей напрям лише набирає обертів, але вже існує чимало успішних прикладів:

Що може зробити бізнес, щоб змінити ситуацію

1. Контролюйте власні відходи. Не перекладайте відповідальність на підрядників – перевіряйте, куди саме вони вивозять сміття. Ведіть облік і вимагайте підтвердні документи.

2. Навчайте співробітників. Підвищуйте рівень екологічної обізнаності вашої команди.

3. Долучайтеся до позитивних змін. Підтримуйте місцеві ініціативи з прибирання територій, інвестуйте в перероблення відходів, розповідайте про свої успіхи. Це підвищить сприятиме зміцненню довіри до вашого бренду.

Несанкціоновані сміттєзвалища – це не лише проблема екологів чи місцевої влади. Це виклик для кожного бізнесу, який прагне бути сучасним, відповідальним і успішним. Адже чисте довкілля – це новий стандарт якості життя та ведення бізнесу в Україні.

Водночас відповідальне поводження з відходами – це не лише обов’язок, передбачений законодавством, а й стратегічна можливість. Це шлях до оптимізації витрат, залучення партнерів, інвесторів і міжнародних грантів, а також до участі в глобальному русі сталого розвитку. Чисте довкілля сьогодні – це ваша конкурентна перевага завтра.

ВАМ ТАКОЖ БУДЕ ЦІКАВО:

Import nid
1381