Декларативний принцип під час здійснення операцій з оброблення відходів: аналіз змін і викликів для бізнесу

В останні роки сектор управління відходами в Україні переживає значні зміни, пов’язані з адаптацією до нових умов і реформ, зокрема в рамках воєнного стану та з огляду на екологічні виклики. Оскільки на законодавчому рівні відбуваються численні зміни, суб’єкти господарювання виявляються в складній ситуації, де необхідно швидко реагувати на нові правила, аби уникнути зупинки діяльності або порушень законодавства. А тому важливо прискіпливо аналізувати зміни та розуміти їх появу.

Поговорімо про постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» від 31 жовтня 2023 р. № 1137, яка регламентує декларативний принцип під час здійснення операцій з оброблення відходів та яка була неодноразово змінена протягом 2024 року.

Шляхом внесення поправок до пункту 2 цієї постанови саме й відбувалося продовження терміну дії декларацій про провадження видів господарської діяльності (далі – Декларація) суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з оброблення відходів. Після кількох етапів продовження строку 19 грудня 2024 року було прийнято чергові зміни, які продовжують строк дії Декларацій до 15 червня 2025 року.

Однак, які моменти залишилися поза увагою? Пропонуємо детально проаналізувати основні зміни.

Кабінет Міністрів України 31 жовтня 2023 року ухвалив постанову № 1137 «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314», яка надавала бізнесу можливість адаптуватися до нових умов у рамках реформи управління відходами. Згідно з цією постановою до 9 січня 2024 року суб’єкти господарювання мали право подавати Декларацію, що заміняла дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів (далі – Дозвіл). Передбачалося, що такі Декларації вважатимуть дійсними протягом 5 місяців (до 09.06.2024 року), що давало змогу бізнесу за цей час зібрати необхідні документи для отримання Дозволу.

Однак уже на цьому етапі виникли перші труднощі. П’яти місяців виявилося недостатньо для ефективної підготовки та збору всіх необхідних документів, адже строки проходження окремих процедур для отримання Дозволу часто перевищують п’ять місяців. Оскільки ці процедури є послідовними, виникла очевидна потреба в продовженні терміну дії декларативного принципу в сфері оброблення відходів, щоб дати бізнесу достатньо часу для виконання всіх вимог і не допустити зупинки критично важливого сектору.

Уряд 4 червня 2024 року ухвалив рішення про продовження терміну дії декларативного принципу в сфері оброблення відходів, прийнявши постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137» від 04.06.2024 р. № 637, яка набрала чинності 18 червня 2024 року. Згідно з цією постановою, строк дії Декларацій було збільшено з 5 до 9 місяців. Так, Декларації, подані до 9 січня 2024 року, стали дійсними до 9 жовтня 2024 року.

Період між 09.06.2024 і 18.06.2024 став критичним для ринку оброблення відходів. У цей час Декларації вже втратили чинність, кількість виданих Дозволів була надзвичайно мала в масштабах країни. Водночас нові зміни ще не набрали законної сили, і більшість суб’єктів господарювання у сфері управління відходами вимушено призупинили свою діяльність.

У вересні 2024 року після кадрових змін у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів нові управлінці зосередилися на виправленні недоліків у законодавстві. Вони визнали необхідність чергового продовження строку дії Декларацій, але внесли деякі уточнення.

Кабінет Міністрів України 1 листопада 2024 року схвалив постанову № 1262, якою внесено чергові зміни до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» від 31.10.2023 р. № 1137. Зокрема в новій редакції зазначено:

Однак ці зміни спричинили нові труднощі.

По-перше, повторилася ситуація, що мала місце у червні, коли 9 жовтня 2024 року Декларації стали недійсними, а відповідні зміни набрали чинності лише 7 листопада 2024 року. Це знову призвело до вимушеного призупинення процесів передачі відходів у період між двома цими датами.

По-друге, уточнення «крім господарської діяльності з управління небезпечними відходами» іще більше ускладнило ситуацію. Ліцензіати, які на основі Декларації отримали ліцензію на управління небезпечними відходами, опинилися поза законом.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 27 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 р. № 2320-IX утворювачі та власники небезпечних відходів зобов’язані не допускати передачі небезпечних відходів суб’єктам господарювання, які не мають дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Тобто навіть якщо підприємство мало ліцензію на управління небезпечними відходами, воно не було здатне здійснювати приймання таких відходів, оскільки це було порушенням закону. Це створювало юридичну колізію, яка поставила в складне становище не лише підприємства, що працюють із небезпечними відходами, а й утворювачів небезпечних відходів.

У грудні 2024 року відбулося логічне виправлення цієї помилки та чергове продовження строку дії Декларації. Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію постанови, яка продовжила дію Декларацій, поданих до 9 січня 2024 року, до 15 червня 2025 року, прибравши уточнення.

І тут уже виникло інше логічне питання: реформа управління небезпечними відходами запущена з моменту набрання чинності Закону України «Про управління відходами», тобто 09.07.2023 року. Невже справді за 1,5 року не можна отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів? Можливо, проблема не тільки в необґрунтованих термінах, а й у технічних або адміністративних законодавчих перешкодах?!