Тонкощі подачі інформації про стан провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами)

Питання поводження з відпрацьованими мастилами на території України регламентовано «Порядком збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 р. № 1221 (далі – Порядок № 1221).

Загальні настанови

Пригадаймо, що відпрацьовані мастила (оливи) – гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні й інші рідини для ізоляції і теплопередачі, які стали непридатними для такого використання, для якого вони спочатку призначалися, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1120.

У Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил визначено механізм збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил, що утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил.

Підприємства, які провадять діяльність у сфері управління відпрацьованими мастилами (оливами), зобов’язані уживати заходи для недопущення:

• потрапляння відпрацьованих мастил (олив) у поверхневі та підземні води, ґрунти, а також каналізаційні системи та контейнери для збирання побутових відходів;
• наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок здійснення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та знешкодження відпрацьованих мастил (олив);
• змішування відпрацьованих мастил (олив) із нафтою (газовим конденсатом), бензином, гасом, паливом (дизельним, судновим, котлово-пічним, мазутом), охолоджувальними та гальмівними рідинами, розчинниками й іншими подібними речовинами і матеріалами, якщо це не передбачено технологією оброблення (перероблення) й утилізації на переробних підприємствах, а також їх захоронення;
• здійснення заміни відпрацьованих мастил (олив) у місцях, не призначених для цього, і зливання їх у ємності, що не відповідають нормативним вимогам;
• застосовування відпрацьованих мастил (олив) як антиадгезійних матеріалів і засобів для просочення будівельних матеріалів;
• змішування відпрацьованих мастил (олив) із продукцією, що містить галогенорганічні сполуки;
• вивезення відпрацьованих мастил (олив) на полігони побутових і промислових відходів із подальшим захороненням;
• видалення відпрацьованих мастил (олив) шляхом їх спалювання.

Вимоги до виробників
та імпортерів мастил (олив)

Виробники й імпортери мастил (олив) зобов’язані:

• забезпечити збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними на територію України мастил (олив), за наявності власної матеріально-технічної бази та ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами або укласти договори про виконання робіт із переробниками відпрацьованих мастил (олив), що мають зазначену ліцензію;
• вести первинний облік ввезених та вироблених мастил (олив) і подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію за звітний квартал про обсяги ввезених та вироблених мастил (олив).

У разі самостійного забезпечення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив), їх виробники та імпортери зобов’язані:

• забезпечити роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив), якщо це передбачено технологією їх оброблення (перероблення) та утилізації;
• вести первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою, яка затверджена додатком 5 до Порядку;
• забезпечити проведення аналізу проб продуктів оброблення (перероблення) та утилізації відпрацьованих мастил (олив) у лабораторіях, які матимуть підтверджену технічну компетенцію;
• здійснювати відповідно до законодавства заходи щодо забезпечення збирання й утилізації тари, у якій містяться мастила (оливи), що виробляються або ввозяться на територію України для вільного використання зазначеними суб’єктами господарювання.

Обов’язки переробників відпрацьованих мастил (олив)

Переробники відпрацьованих мастил (олив) мають:

• забезпечити організацію та проведення робіт зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив);
• забезпечити роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив), якщо це передбачено технологією їх оброблення (перероблення) та утилізації;
• вести первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою, яка затверджена додатком 5 до Порядку;
• забезпечити проведення аналізу проб продуктів оброблення (перероблення) й утилізації відпрацьованих мастил (олив) у лабораторіях, акредитованих в установленому законодавством порядку;
• забезпечити створення та функціонування системи збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил.

Обов’язки споживачів мастил

Споживачі зобов’язані:

• забезпечити роздільне збирання (накопичення) відпрацьованих мастил згідно із законодавством у сфері поводження з небезпечними відходами та умовами відповідних договорів із переробниками відпрацьованих мастил (олив) на їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження;
• забезпечити здавання відпрацьованих мастил на приймальні пункти або безпосередньо переробникам відпрацьованих мастил;
• здійснювати первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) (окрім суб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни).

Важливі деталі

Підприємства, які провадять діяльність у сфері управління відпрацьованими мастилами (оливами), зобов’язані пам’ятати, що:

1. Вимоги щодо безпеки, порядку приймання, методів випробування, пакування, маркування, перевезення та зберігання відпрацьованих мастил (олив), а також технічні вимоги до них повинні відповідати нормам законодавства.
2. Збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється через мережу стаціонарних і пересувних приймальних пунктів та із місць їх зберігання (накопичення) чи видалення.
3. Роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється за їх властивостями та/або згідно з умовами договору із переробником відпрацьованих мастил (олив).
4. Пересувні приймальні пункти повинні базуватися на транспортному засобі, який оснащено спеціальними резервуарами та пристроями, для забезпечення безпечного перевезення відпрацьованих мастил (олив), і недопущення будь-якої шкоди населенню або навколишньому природному середовищу, проникнення води, механічних та інших забруднювачів у такі резервуари.
5. Суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, розміщують інформацію про розташування приймальних пунктів у помітних і доступних для читання місцях та в інтернеті.
6. Резервуари для відпрацьованих мастил (олив) повинні бути оснащені пристроями для періодичного видалення відстояної води й осаду.
7. Конструкція резервуарів для зберігання відпрацьованих мастил (олив) повинна забезпечувати екологічно безпечне зберігання відпрацьованих мастил (олив), що унеможливлює проникнення в резервуари води, механічних забруднювачів.

Наразі можна стверджувати, що сферу управління відпрацьованими мастилами (оливами) переведено у формальне русло, адже з набранням чинності Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2022 р. № 2320-IX (далі – ЗУ № 2320-IX), який кардинально змінив підхід у сфері поводження з відходами, Порядок № 1221 потребує узгодження із чинним законодавством. Адже інформація про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) передбачає інформацію про код і назву відпрацьованих мастил (олив), код операцій згідно з ДК 005-96, що не узгоджено з вимогами Закону України «Про управління відходами». За вимогами Закону, класифікація здійснюється відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів.

До того ж Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 р. № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, окрім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Тому з урахуванням зазначеного вище суб’єктам господарювання доцільно скористатися правом відтермінування подання звітності на час військового стану та подати звіт пізніше, коли ситуацію невпорядкованості законодавчих норм буде вирішено.