Моніторинг і звітність щодо викидів парникових газів: статус лабораторії

Моніторинг і звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними й охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів і спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які належать до відповідного виду діяльності.

Також моніторинг і звітність щодо викидів парникових газів повинні бути узгодженими та зіставними в часі. Із метою забезпечення узгодженості та зіставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, зокрема припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Основними в цьому процесі є лабораторні дослідження та саме лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів.

Вимоги до лабораторії

Під час реалізації в листопаді 2023 року змін до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. № 960, Урядом конкретизовано вимоги до лабораторії.

Зокрема, за загальним правилом, оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів, мала акредитацію відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» або акредитацію в будь-якій із країн, національний орган з акредитації якої є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації за ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, на застосування відповідних аналітичних методів. У разі акредитації лабораторії в іншій країні оператор подає підтвердні документи з перекладом державною мовою.

Водночас оператору надали право використовувати лабораторію, не акредитовану відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» або відповідно до ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, для визначення розрахункових коефіцієнтів тільки за умови, якщо доступ до акредитованих лабораторій є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, і якщо лабораторія відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.

Неакредитована лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, за умови надання оператором Міндовкіллю обґрунтованого підтвердження відповідності лабораторії вимогам до управління якістю та технічної компетентності.

Лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам до управління якістю, якщо лабораторія має систему управління якості, сертифіковану акредитованим органом з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги», або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, або має іншу сертифіковану систему управління якості, застосовну для проведення відповідних аналітичних методів.

Технічна компетентність лабораторії має підтверджуватися відповідними документами про те, що лабораторія є компетентною та здатною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур. Таке підтвердження може бути отримане шляхом здійснення добровільної оцінки відповідності за умови, що підтвердження технічної компетенції охоплює:

  • управління компетентністю персоналу щодо покладених на нього завдань;
  • приміщення та умови для провадження лабораторної діяльності;
  • вибір аналітичних методів і необхідних стандартів;
  • за необхідності управління відбором проб та їх підготовкою, зокрема контроль за цілісністю проб;
  • за необхідності розроблення та валідацію нових аналітичних методів або застосування методів, які не охоплюються міжнародними чи національними стандартами;
  • оцінку невизначеності;
  • управління обладнанням, зокрема процедурами калібрування, налаштування, технічного обслуговування та ремонту обладнання, та зберігання записів щодо цього;
  • управління та контроль щодо даних, документів і програмного забезпечення;
  • управління калібрувальними засобами та стандартними зразками;
  • забезпечення якості калібрування та результатів випробувань, зокрема регулярну участь у заходах із перевірки кваліфікації, застосування аналітичних методів до сертифікованих стандартних зразків, міжлабораторні порівняння із акредитованими лабораторіями;
  • управління процесами залучення зовнішніх підрядників;
  • управління завданнями, скаргами клієнтів і забезпечення своєчасних коригувальних дій.