Нові рекомендації для забезпечення чітких правил підготовки звітів з ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів

Відповідно до Закону України «Про управління відходами» суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані мати Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та, у разі здійснення операцій з оброблення небезпечних відходів, Ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

У рамках реформи сфери управління відходами Міндовкіллю дотепер не вдалося забезпечити своєчасне проходження процедури ліцензування організаціями, які здійснюють оброблення відходів.

Щодо отримання дозволів на оброблення відходів – ситуація дещо простіша (для суб’єктів господарювання, на яких поширюються норми прийнятого законодавства в цьому напрямі), оскільки в Міндовкіллі вже не вперше продовжено строк дійсності поданих декларацій щодо здійснення операцій з оброблення відходів.

Останній із прийнятих нормативних документів, що продовжують термін дії декларацій про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів – постанова від 13.12.2024 р. № 1431 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137». Тепер декларації щодо здійснення операцій з оброблення відходів вважатимуться чинними до 15 червня 2025 року.

Окрім цього, набула чинності постанова «Про реалізацію експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» від 30.08.2024 р. № 1003, метою якої є спрощення умов і порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів через Інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема».

Відповідно до Закону України «Про управління відходами», до об’єктів оброблення небезпечних відходів належать установки, інженерні споруди або інші об’єкти, що використовуються для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів. Здійснення ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів є необхідною умовою для отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів для об’єктів, які здійснюють такі операції. Відповідно до цього Закону, операції зі збирання та перевезення небезпечних відходів не підлягають ОВД.

Згідно з абзацом другим пункту 8 частини другої статті 3 Закону, об’єкти оброблення небезпечних відходів віднесено до першої категорії видів діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Основною причиною відмови у видачі дозволів на оброблення відходів та ліцензій на управління небезпечними відходами є неможливість використання висновків з ОВД організаціями, діяльність яких розпочата до набуття чинності Законом України «Про управління відходами». Так само організації, які почали свою діяльність до прийняття Закону про ОВД у 2017 році, також не можуть отримати відповідні документи на здійснення діяльності у сфері управління відходами.

Необхідність затвердження Методичних рекомендацій

У Законі України «Про управління відходами» визначено, що об’єкти оброблення відходів проєктуються, споруджуються та експлуатуються відповідно до вимог цього Закону, законодавства у сфері містобудування та у випадках, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Звісно, процедура проведення державної екологічної експертизи та ОВД, які здійснювалися до набрання чинності Законом України «Про управління відходами» й іншими відповідними підзаконними актами законодавства, не враховувала встановлених ними вимог.

Законом України «Про управління відходами» було встановлено нову термінологію, зокрема щодо операцій управління відходами, прийнято нормативно-правові акти, якими встановлено оновлені вимоги до технологічних процесів оброблення відходів, об’єктів, на яких вони здійснюються, а також класифікації відходів.

Тому документи (матеріали), що надавали суб’єкти господарювання для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, переважно не містять відповідної інформації.

Зокрема незіставними є термінологічний апарат операцій із поводження з відходами та управління відходами, а також перелік відходів Державного класифікатора відходів, затверджений і введений у дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 р. № 89, і Національний перелік відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 р. № 1102.

Окрім того, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 р. №1278, установлені оновлені технологічні вимоги до провадження господарської діяльності, зокрема:

у частині забезпечення додержання технологічних параметрів процесу й окремих його стадій шляхом автоматизованого контролю технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування, що спрацьовують у разі перевищення граничних параметрів технологічного процесу та запобігають виникненню аварій;
контролю за вмістом у небезпечних відходах домішок, що спричиняють порушення технологічного процесу;
очищення газових викидів тощо.

Відповідність технологічним вимогам також повинна бути відображена у висновках державної екологічної експертизи й ОВД.

Так, відповідно до офіційного роз’яснення Міндовкілля, висновки державної екологічної експертизи та ОВД вважаються такими, що містять достатню інформацію для прийняття обґрунтованого рішення про видачу вказаних документів у таких випадках:

діяльність, оцінена висновком державної екологічної експертизи, ОВД, не зазначала розширень і змін, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
висновок з ОВД використовується з метою отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів протягом п’яти років із дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності та за умови, що зазначений дозвіл не передбачає встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження;
рішення про провадження планованої діяльності отримано до внесення змін до проєктної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;
висновок державної екологічної експертизи та ОВД містить необхідну інформацію щодо відповідності операцій управління відходами оновленому законодавству, класифікації відходів – Національному переліку відходів, мінімальних технологічних вимог до матеріально-технічної бази здобувача ліцензії – Ліцензійним умовам.

Одночасно планованою діяльністю в розумінні підпункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» може бути і господарська діяльність, що вже реалізується, у разі, коли вона зазнає змін, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» від 13.12.2017 р. № 1010. Згідно з цими критеріями визначають розширення і зміни діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля. У разі, якщо зміни у господарській діяльності навпаки призводять до збільшення утворюваних й утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, то така діяльність підлягає процедурі ОВД.

Отже, висновки державної екологічної експертизи та ОВД вважаються такими, що містять достатню інформацію для прийняття обґрунтованого рішення про видачу необхідних документів для здійснення діяльності у сфері управління відходами у випадку, якщо перелік відходів і засобів провадження господарської діяльності (матеріально-технічна база), які вказані у документах (матеріалах), що надаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, не ширший оцінених у рамках проведення державної екологічної експертизи та ОВД.

Основні рекомендації під час підготовки звіту з ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів

Наказом Міндовкілля від 02.12.2024 р. № 1569 затверджено нові Методичні рекомендації з підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для об’єктів, які займаються обробленням небезпечних відходів. Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер і не встановлюють норм права.

Методичні рекомендації розроблені для використання під час підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та можуть застосовуватися до будівництва нових, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) існуючих вище зазначених об’єктів.

Документ покликаний забезпечити чіткі та прозорі правила підготовки звітів з ОВД, що сприятиме зменшенню ризиків для навколишнього середовища та здоров’я населення.

Рекомендації містять:

стандартизований підхід до опису впливу об’єктів на довкілля;
перелік обов’язкових показників для моніторингу;
практичні поради для зменшення екологічних ризиків.

Класифікація небезпечних відходів

Перелік відходів рекомендовано складати на підставі Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 р. № 1102 «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів». Водночас основою для класифікації відходів служить виробничий процес, що є джерелом утворення відходів.

Додатково (за потреби) для складання переліків відходів можна використовувати класифікацію відходів на категорії згідно з наказом Державної служби статистики України «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами» від 23.01.2015 р. № 24, також Державна служба статистики України надає коментар про віднесення відходів до категорії за матеріалом. Цей перелік складено на підставі додатку 3 до Регламенту (ЄС) № 2150/2002 Європейського Парламенту та Ради від 25.11.2002 р. про статистику відходів, а також Керівництва з класифікації відходів відповідно до європейської класифікації відходів (EWC-Stat categories) (англ. Guidance on classification of waste according to EWC-Stat categories, 2010). В основі поділу на категорії лежить класифікація відходів за матеріалом, однак вона не дає достатнього розуміння про небезпечні властивості відходу.

Рівень небезпечності відходу рекомендовано характеризувати (оцінювати) на підставі:

вимог щодо класифікації небезпечності, установлених Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16.12.2008 р. про класифікацію, маркування та упаковку речовин та сумішей (CLP);
(за наявності) результатів оцінки безпечності хімічних речовин, що здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та іншого законодавства у сфері хімічної безпеки.

Додатково, за наявності та на підставі інформації про кількісний та якісний склад відходу, може бути визначено (оцінено) ступінь ризику, пов’язаний із токсичністю та іншими небезпечними властивостями.

Під час оцінювання ступеня ризику можна використовувати перелік небезпечних властивостей, установлені граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, інших середовищах.

Під час аналізу небезпечних властивостей рекомендовано приділяти увагу, зокрема, здатності відходу до виділення газів у процесі зберігання або інших дій із відходом, а також розчинності його небезпечних складників у воді.

Під час опису умов зберігання небезпечних відходів на об’єкті щодо кожного виду відходів рекомендовано зазначити спосіб зберігання, вид (особливості) тари, у якій певний вид відходу зберігається (утримується) на об’єкті, наприклад, металеві або пластикові контейнери з кришками, герметичні ємності, паперові або пластикові мішки, підземні резервуари або інше, а також інші умови зберігання (наприклад, відведені для зберігання спеціалізовані майданчики, полігони, сховища, відкриті майданчики чи складські приміщення, наявність пристроїв для виробничого контролю і моніторингу тощо).

Рекомендовано враховувати, що відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. № 173, спосіб тимчасового зберігання відходів і відстані від місць зберігання відходів (промислових майданчиків) до сельбищної території (розміри санітарно-захисних зон) мають визначатися з урахуванням виду, агрегатного (фізичного) стану і ступеня небезпечності (класу небезпеки) відходів.

Операції з відновлення та видалення відходів

Під час опису основного виробництва (основних процесів на об’єктах оброблення небезпечних відходів) рекомендовано характеризувати метод(и) оброблення, конкретну технологію оброблення та її очікувану ефективність.

Операції з відновлення та видалення відходів визначають відповідно до Закону України «Про управління відходами» (додатки 1 і 2). Оброблення відходів включає підготовку відходів до операцій із їх відновлення чи видалення.

Додатково для визначення і характеристики операцій можуть використовуватися:

додаток IV до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням;
Перелік операцій з утилізації та видалення відходів, затверджений наказом Державної служби статистики України «Про затвердження переліків категорій, груп відходів і операцій поводження з відходами» від 23.01.2015 р. № 24;
Порядок поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорій I – III, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.12.2023 р. № 2159, зареєстрованим у Мін’юсті 08.02.2024 р. за № 202/41547;
Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015 р. № 325, зареєстрованим у Мін’юсті 07.08.2015 р. за № 959/27404.

Під час опису операцій оброблення небезпечних відходів рекомендовано характеризувати кожну операцію окремо, а також (якщо передбачено) підготовку небезпечних відходів до операцій із відновлення/видалення.

У процесі характеризування небезпечних відходів, із якими передбачено здійснювати операції з оброблення, рекомендовано охарактеризувати вид і категорію кожного відходу, код згідно з Національним переліком відходів, фізичні властивості (усі відомі показники фізичного стану), небезпечні властивості, хімічний або речовинний склад, основні небезпечні складники та (якщо відомо) їх концентрації у складі відходу, рівень небезпечності, визначений (оцінений) дослідним, розрахунковим або іншим шляхом, річні обсяги управління відходом на об’єкті оброблення небезпечних відходів, умови зберігання на об’єкті (особливості).

Для характеристики відходу можуть бути використані його паспорт, чинні документи на об’єкти утворення, оброблення чи утилізації відходів, паспорти місць видалення відходів, нормативно-технічна (технічна) документація на продукцію, із якої утворено певний вид відходу, технічні умови, національні стандарти, довідкова науково-технічна література.

Оцінка за видами забруднення

Оцінка відходів. Якщо небезпечні відходи, щодо яких передбачена планована діяльність з оброблення небезпечних відходів, були охарактеризовані під час опису основних характеристик планованої діяльності, то тут рекомендовано оцінити обсяги, склад і властивості відходів, що утворюються внаслідок кожної операції з оброблення небезпечних відходів (унаслідок планованої діяльності).

Наприклад:

у процесі регенерації відпрацьованих моторних олив можуть утворюватися твердий осад, рідкі продукти перегонки (випарювання), інші відходи регенерації;
у процесі відновлення (утилізації) непридатних пестицидів можуть утворюватися золошлаки, скловидні шлаки, відходи з умістом важких металів, рідкі менш токсичні побічні продукти оброблення;
у процесі підготовки небезпечних відходів до здійснення операцій з оброблення, наприклад, попереднього висушування (підсушування), просіювання чи поділу на фракції, переведення у дисперсний стан, також можуть утворюватися нові відходи.

Оцінку (прогнозування) обсягу та складу таких відходів рекомендовано здійснювати на підставі технологій, запланованих на об’єкті оброблення небезпечних відходів.

Додатково рекомендовано оцінити:

обсяги утворення та небезпечні властивості використаної тари, що утворюється внаслідок операцій оброблення небезпечних відходів;
відходи, що утворюються під час виконання підготовчих і будівельних робіт;
відходи, що утворюються від допоміжних виробничих процесів, наприклад, осад, що утворюється внаслідок очищення стічних вод.

Під час оцінки відходів, що утворюються внаслідок кожної операції з оброблення небезпечних відходів (унаслідок планованої діяльності), рекомендовано зазначити:

прогнозні обсяги утворення;
їх кількісний і якісний склад та властивості, зокрема можливі небезпечні властивості;
основні технічні/технологічні рішення, спрямовані на зменшення обсягів утворення таких відходів і рівня їх небезпечності.

Оцінка викидів забруднювальних речовин і забруднення атмосферного повітря. Для оцінки викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря рекомендовано визначити джерела утворення забруднювальних речовин (установки і технологічні процеси), параметри їх виробничої потужності та продуктивності з урахуванням планованого режиму роботи установок і спрогнозованих позаштатних та аварійних (надзвичайних) ситуацій, а також оцінити на цій підставі якісний, кількісний склад та обсяги викидів забруднювальних речовин.

Джерела утворення викидів забруднювальних речовин під час виконання будівельних робіт також необхідно враховувати.

Рекомендовано зважати на ймовірність (ризик) утворення високотоксичних речовин (як-от тверді частинки із важкими металами, діоксини і діоксиноподібні речовини, бенз(а)пірен, фосген тощо), що можуть утворюватися внаслідок відновлення (спалювання) небезпечних відходів (залежно від групи небезпечних відходів).

В оцінці викидів за певною забруднювальною речовиною рекомендовано враховувати сумарні викиди від планованих джерел викидів разом з уже наявними (для об’єкта, що експлуатується), якщо останні продовжать діяти на виробничому майданчику з початком планованої діяльності.

Оцінку викидів рекомендовано супроводжувати картою-схемою планованого розташування стаціонарних джерел викидів.

Рекомендовано охарактеризувати плановані (для об’єкта, що експлуатується, – наявні) пилогазоочисні установки й інші заходи зі скорочення обсягів викидів.

Оцінка скидів забруднювальних речовин зі зворотними водами та забруднення води. Рекомендовано охарактеризувати стічні води, що утворюються внаслідок провадження планованої діяльності (включно з будівельними роботами), зворотні води, що скидаються у приймач (систему централізованого водовідведення, водний об’єкт тощо), а також технології та установки, передбачені для очищення стічних (зворотних) вод перед їх відведенням (скиданням).

Стічні води, що утворюються внаслідок провадження планованої діяльності, рекомендовано охарактеризувати за обсягами утворення в штатному режимі, у розрізі основних категорій (промислові, господарсько-побутові, поверхневі стічні) і за прогнозним складом основних забруднювальних (див. додаток 4 до Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 р. № 78, зареєстрованим у Мін’юсті 03.04.2015 р. за № 382/26827) і специфічних токсичних речовин.

Зворотні води, що скидаються у приймач, рекомендовано охарактеризувати за обсягом скидання (відведення), типом/назвою приймача зворотних вод, планованим ступенем їх очищення перед скиданням (відведенням), основними нормативними показниками їх якісного та кількісного складу, часткою зворотних вод, що планується скидати (відводити) без очищення.

Склад і обсяги стічних (зворотних) вод рекомендовано визначити на підставі технологій оброблення небезпечних відходів, виробничої потужності й продуктивності установок оброблення небезпечних відходів, допоміжних виробничих процесів, планованих методів та установок для очищення стічних вод і їх прогнозної потужності, технології й ефективності очищення, даних технічної (проєктної) документації на установки очищення стічних вод.

Рекомендовано охарактеризувати плановані (для об’єкта, що експлуатується, – наявні) локальні очисні споруди за потужністю, методами/технологіями (відстоювання, флотація, фільтрування, коагуляція, сорбція із застосуванням іонообмінних матеріалів, біологічні методи очищення, хімічне осаджування) й ефективністю очищення за окремими забруднюючими речовинами/показниками для контролю ефективності очищення, а також (якщо передбачено) – споруди зовнішньої каналізації для відведення й очищення поверхневих стічних вод (дощових тощо).

Необхідний ступінь очищення стічних вод рекомендовано визначати з урахуванням технічно й економічно виправданих альтернатив, вимог, передбачених місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, нормативних вимог для певної категорії зворотних вод щодо гранично допустимого скидання забруднювальних речовин зі зворотними водами.

Рекомендовано описати систему виробничого контролю за якісними та кількісними показниками зворотних вод перед скиданням (відведенням) і дотриманням нормативів скидання забруднювальних речовин.

Під час оцінювання скидання забруднювальних речовин зі зворотними водами, рекомендовано послуговуватися нормами, методами та методиками, прийнятими в порядку розроблення та затвердження гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами (ГДС), державному обліку водокористування, в інженерних вишукуваннях і проєктуванні випусків зворотних вод, а також під час відбору проб стічних вод і виконання їх вимірювань відповідно до місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Окрім характеристики стічних вод, що утворюються в штатному режимі, рекомендовано оцінити обсяги та прогнозну якість стічних вод у випадках аварійних і залпових скидів забруднюючих речовин, наприклад, якщо відбулася аварійна зупинка газоочисних установок, розлив (розгерметизація) тари з небезпечними відходами або реагентами, промивка (очищення) обладнання згідно з технологічним регламентом тощо.

Якщо планована діяльність передбачає скидання стічних вод до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на її очисні споруди, то рекомендовано оцінити відповідність прогнозної якості стічних вод нормативним вимогам до стічних вод, що поступають у централізовані системи водовідведення або на очисні споруди системи централізованого водовідведення (відповідно до місцевих або загальних правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення), а також оцінити потребу в локальних очисних спорудах, наприклад, на підставі додатка 1 до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316, зареєстрованим у Мін’юсті 15.01.2018 р. за № 56/31508.

До оцінки скидів можуть додаватися (за наявності): дані про стічні (зворотні) води на об’єкті, що експлуатується (або об’єктах-аналогах), наприклад, установлені ГДС, результати інструментально-лабораторних вимірювань забруднюючих речовин у стічних (зворотних) водах тощо, дані з технічної документації на установки очищення стічних вод.

Оцінка шумового та вібраційного забруднення. Якщо установки оброблення небезпечних відходів або обладнання допоміжних виробничих процесів, необхідних для провадження планованої діяльності, можуть бути джерелом підвищеного виробничого шуму, то рекомендовано оцінити рівні виробничого шуму, виконавши розрахунки для розрахункових точок.

Розраховані значення порівнюють зі встановленими санітарними нормами щодо допустимих рівнів шуму на території житлової забудови, допустимих рівнів виробничого шуму, ультразвуку й інфразвуку, установленими в документах:

1) ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку», зокрема й щодо транспортного, технологічного та інженерного обладнання, допустимих рівнів шуму на території підприємств;

2) Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 р. № 463, зареєстрованим у Мін’юсті 20.03.2019 р. за № 281/33252;

3) Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. № 173, зареєстрованим у Мін’юсті 24.07.1996 р. за № 379/1404.

Оцінку вібрації та планування заходів для захисту від вібрації рекомендовано провести відповідно до Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р. № 39.

На підставі проведених розрахунків рекомендовано оцінити потребу в спеціальних заходах захисту окремих територій (зон) від шуму та вібрації, наприклад, відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. № 173, зареєстрованим у Мін’юсті 24.07.1996 р. за № 379/1404.

Оцінка електромагнітного випромінювання. Оцінку рекомендовано проводити у випадках, якщо планована діяльність передбачає будівництво або реконструкцію (розширення) джерел електромагнітного випромінювання, визначених у Державних санітарних нормах і правилах захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.1996 р. № 239, зареєстрованим у Мін’юсті 29.08.1996 р. за № 488/1513.

Оцінка іонізуючого випромінювання та радіаційного забруднення. Операції з радіоактивними відходами не розглянуті в цих Методичних рекомендаціях.

Оцінка впливу джерел іонізуючого випромінювання та радіаційного забруднення рекомендовано проводити у випадках, передбачених Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 р. № 54, зареєстрованим у Мін’юсті 20.05.2005 р. за № 552/10832, і з урахуванням державних гігієнічних нормативів щодо норм радіаційної безпеки.

Оцінка теплового забруднення. Рекомендовано проводити оцінку теплового забруднення вод у випадках, якщо планована діяльність передбачає скидання нагрітих зворотних вод у водні об’єкти.

Допустиму температуру зворотних вод перед їх скиданням у водні об’єкти рекомендовано визначати на підставі гранично допустимого підвищення температури води у водному об’єкті під час скидання зворотних вод, установленого в законодавстві (пункт 7 частини другої ст. 70 Водного кодексу України).

Теплове забруднення вод рекомендовано оцінювати (прогнозувати) на підставі гідротермічних розрахунків для водойм і водотоків та моделювання гідротермічних процесів.

Оцінка впливу на клімат. Якщо планована діяльність передбачає спалювання небезпечних відходів або їх видалення (захоронення), то рекомендовано оцінити обсяг викидів парникових газів і порівняти їх приріст із базовим (вихідним) станом (без провадження планованої діяльності), а також загальний вплив планованої діяльності на національні та секторальні (Сектор «Відходи» відповідно до національної інвентаризації парникових газів, що здійснюється на виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї) викиди парникових газів порівняно з вихідним (базовим) сценарієм.

Для проведення розрахунку викидів парникових газів можна використовувати методичні положення щодо розрахунку з Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. № 960.

Інші операції оброблення небезпечних відходів (наприклад, коди операцій D1, D5), а також зміна землекористування (зміна цільового призначення земель, якщо це передбачено для цілей об’єкта оброблення небезпечних відходів) також можуть бути значними джерелами антропогенних викидів парникових газів. Для оцінки цих викидів рекомендують використовувати методологію Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), яка викладена у «Переглянутих керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК» (2006, доступ на офіційному вебсайті МГЕЗК – Intergovernmental Panel on Climate Change).

Окрім оцінки прямих антропогенних викидів парникових газів, унаслідок реалізації планованої діяльності також може бути оцінений загальний вуглецевий слід об’єкта оброблення небезпечних відходів протягом усього його життєвого циклу.

Застосування найкращих доступних технологій і методів управління

У описі виправданих альтернатив рекомендовано розглянути кілька наявних технологій для здійснення планованої діяльності, а також врахувати для цього найкращі доступні технології та методи управління (далі – НДТМ) відповідно до довідкових референтних документів із найкращих доступних технологій та методів управління («BREF»), що стосуються НДТМ для галузей промисловості з оброблення відходів і підприємств зі спалювання відходів (зокрема небезпечних).

У описі передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, зокрема (за можливості) компенсаційних заходів, рекомендовано надати інформацію про впровадження у планованій діяльності (якщо передбачено) НДТМ, передбачених відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю).

Перелік довідкових референтних документів із найкращих доступних технологій і методів управління («BREF»), розроблених на виконання Директиви 2010/75/ЄС, включає такі, що стосуються НДТМ для галузей промисловості з оброблення відходів і підприємств зі спалювання відходів (зокрема небезпечних).

У НДТМ розглядаються: методи тимчасового зберігання, змішування й перемішування, перепакування відходів, прийому відходів, відбору проб, перевірки й аналізу тощо; біологічні, механіко-біологічні, фізико-хімічні способи оброблення відходів із використанням найкращих технологій; оброблення з метою регенерації (відновлення) матеріалів; оброблення з метою отримання твердого та рідкого палива з відходів.

У переліку НДТМ щодо спалювання відходів розглянуто основні методи термічного оброблення відходів.

Вибір НДТМ може супроводжуватися його обґрунтуванням, зокрема оцінкою технічної доступності, зазначенням очікуваних переваг і вигод (наприклад, скорочення викидів), оцінкою співвідношення витрат (фінансових витрат) і вигод.

Додатки до звіту з ОВД

До звіту з ОВД рекомендують включати додатки, що містять результати проведених вимірювань, досліджень або випробувань, розрахунки (прогнози, моделювання) впливу планованої діяльності, дані про склад і властивості відходів, інформацію про нові технології тощо.