Про затвердження методичних рекомендацій із післяпроєктного моніторингу
Процедуру оцінки впливу на довкілля здійснюють з метою запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, із урахуванням державних, громадських і приватних інтересів.
Загальні зауваги
Основні засади здійснення оцінки впливу на довкілля визначені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – ЗУ «Про ОВД»).
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про ОВД», оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає:
- підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
- проведення громадського обговорення;
- аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу;
- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності.
У висновку з оцінки впливу на довкілля зазначають екологічні умови провадження планованої діяльності, зокрема порядок, строки та вимоги до післяпроєктного моніторингу.
Післяпроєктний моніторинг здійснюють із метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу й ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Основні засади щодо проведення післяпроєктного моніторингу визначено в ст. 13 ЗУ «Про ОВД». Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроєктного моніторингу визначають у пункті 6 висновку з оцінки впливу на довкілля.
Вимоги до формування звіту
За весь час функціонування процедури оцінки впливу на довкілля вимоги до формування звітів із післяпроєктного моніторингу (далі – ППМ) були відсутні, тому суб’єкти господарювання це робили на власний розсуд. Однак, минулого року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підготувало й оприлюднило проєкт Методичних рекомендацій щодо підготовки звіту з ППМ, де описані вимоги до структури й оформлення звіту, аналізу моніторингової інформації та її подання.
Відповідно до проєкту Методичних рекомендацій, пропонована структура звіту з післяпроєктного моніторингу має містити 6 розділів (табл.).
Таблиця. Рекомендована структура звіту з ППМ
Частина звіту | Рекомендації щодо змісту |
Описова частина | Характеристика особливостей програми ППМ з урахуванням вимог, визначених у висновку з ОВД, а також умов проведення моніторингу протягом звітного періоду |
Мета і завдання ППМ | Характеристика мети ПММ з урахуванням мети, визначеної законодавством (ст. 13 ЗУ «Про ОВД»). Завдання ППМ варто зазначати з огляду на спеціальні завдання, визначені на підставі вимог у висновку з ОВД та (за потреби) інших прогнозованих впливів на довкілля |
Отримані результати ППМ та їх оцінка |
Інформацію,
що буде наведено в цьому розділі, запропоновано структурувати відповідно до
завдань ППМ, зазначених вище. Наприклад, відповідно до проєкту Методичних
рекомендацій, розділ може містити:
|
Висновки та (за потреби) визначення необхідних додаткових заходів | У висновку запропоновано узагальнити наведену в звіті інформацію щодо розбіжностей між прогнозованим і фактичним впливом на довкілля та здоров’я населення й ефективність ужитих заходів щодо запобігання та зменшення негативних впливів |
Перелік посилань | Зазначення джерела інформації, що згадують у звіті |
Додатки | До додатків запропоновано включати первинні дані (протоколи тощо), а також (у разі потреби) подробиці проведених робіт із моніторингу та досліджень: детальний опис використаних методик чи спеціальних програм моніторингу, графічні та картографічні матеріали, інші науково-технічні деталі |
Окрім того, у проєкті Методичних рекомендацій є інформація щодо обробки та перевірки достовірності даних, які використовують у звіті ППМ. Зокрема вказано на необхідність використання шкали градацій для класифікації фактичного впливу господарської діяльності на довкілля та визначення необхідних додаткових заходів у випадку відхилень від нормативів. Також надано рекомендації щодо звітування, зокрема рекомендований період звітування (повний календарний рік; частина року від дати початку провадження господарської діяльності (або початку календарного року) до дати завершення господарської діяльності (або завершення календарного року)) та періодичність і строки подання звітів.
Рекомендації з визначення уповноваженим органом вимог до здійснення ППМ із розгляду звіту з ППМ наведені в останніх розділах проєкту Методичних рекомендацій.
Загалом затвердження методичних рекомендацій може сприяти уніфікації та узгодженню дій суб’єктів господарювання щодо підготовки та подання звітності з післяпроєктного моніторингу.