Державна політика у галузі водокористування: Водна стратегія України на період до 2050 року

Кінець 2022 року позначився прийняттям стратегічного документа у сфері водокористування. Мова йде про Водну стратегію України на період до 2050 року, затверджену Розпорядженням КМУ від 09.12.2022 № 1134-р.

Стратегія є документом, що визначає основні засади державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів та спрямована на досягнення взаємної узгодженості, пов’язаної з їх використанням, підвищення рівня водної безпеки та скорочення до прийнятного рівня ризиків з управління водними ресурсами на засадах сталого інтегрованого управління водними ресурсами.

Якщо залишити поза увагою основні проблеми у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, документом визначено п’ять стратегічних цілей (див. інфограф. 1), показників їх досягнення та оперативний план виконання Стратегії на 2022–2024 роки.

Загальну координацію дій з реалізації Водної стратегії забезпечує Міндовкілля

Утворюється міжвідомча робоча група з питань реалізації водної політики за участю представників органів державної влади та громадськості.
Забезпечується разом з іншими центральними органами виконавчої влади моніторинг і оцінка стану досягнення цілей, визначених Стратегією. Показники досягнення цілей оцінюються Міндовкіллям та у разі потреби коригуються кожні шість років.
Готуються річні звіти щодо реалізації цієї Стратегії (відповідно до показників досягнення її цілей, екологічних цілей, визначених у планах управління річковими басейнами). Річні звіти про хід і результати реалізації цієї Стратегії Міндовкілля подає Кабінетові Міністрів України щороку до 1 червня року, що настає за звітним періодом та оприлюднює щороку до 1 червня року, що настає за звітним періодом, на офіційному веб-сайті Міндовкілля.
Готуються раз на шість років, починаючи з 2031 року, національна доповідь про досягнення цілей цієї Стратегії та екологічних цілей, визначених у планах управління річковими басейнами. Міндовкілля готує національну доповідь про досягнення цілей цієї Стратегії та подає її на розгляд Кабінету Міністрів України до 30 грудня року, що настає після завершення шестирічного періоду виконання планів управління річковими басейнами (2031 рік).

Моніторинг та інформація від центральних та місцевих органів виконавчої влади

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації цієї Стратегії, забезпечують відповідно до їх компетенції проведення моніторингу стану її реалізації, оцінку стану виконання завдань та подають Міндовкіллю відповідну інформацію для її узагальнення та підготовки:

• до 1 квітня року, що настає за звітним періодом,— річних звітів;

• до 30 червня року, що настає після завершення шестирічного періоду виконання планів управління річковими басейнами,— національної доповіді про досягнення цілей цієї Стратегії.

Ціль 1. Забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів

Операційний план реалізації Цілі 1 у 2022–2024 роках

Закріплення на законодавчому рівні державних гарантій стосовно рівного права на воду та санітарно-профілактичні заходи, а також усунення колізії стосовно визначення термінів щодо води питної.
Формування програмних засад щодо розвитку систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Посилення ролі громад у процесі самоврядного встановлення економічно обґрунтованих тарифів на належне водопостачання, водовідведення і очищення на основі їх активної спрямованості до енергоефективності та економії енергозатрат під час проектування та експлуатації систем водопостачання та водовідведення, очищення побутових стічних вод.

Показники досягнення Цілі 1 до 2050 року

якість питної води, що подається населенню;
скорочення спалахів та випадків захворювань, пов’язаних з водою;
доступ до питної води;
доступ до умов санітарії;
рівень роботи колективних та інших систем водопостачання;
рівень роботи колективних та інших санітарних систем;
застосування визнаних найкращих практик для управління водопостачанням та санітарно-профілактичними заходами;
наявність скидів неочищених стічних вод у водні об’єкти;
наявність скидів неочищених зливових вод, переливання/потрапляння із систем каналізації у водні об’єкти;
якість скидів стічних вод з очисних споруд у водні об’єкти;
захоронення або повторне використання мyлу з колективних санітарних систем або інших очисних споруд;
якість стічних вод, що використовуються для поливу;
якість води, що використовується як питна вода;
якість води, що використовується для купання;
якість води, що використовується для аквакультури;
застосування визнаних найкращих практик для управління замкнутими водами, що використовуються для купання;
визначення та відновлення особливо забруднених місць, які впливають або можуть мати негативний вплив на водні ресурси і об’єкти;
ефективність систем управління, розвитку, захисту та використання водних ресурсів.

Індикатори та критерії досягнення цілі передбачено Додатком 1 до Стратегії.

Ціль 2. Поліпшення якісного стану водних об’єктів шляхом досягнення та підтримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод

Операційний план реалізації Цілі 2 у 2022–2024 роках

Розроблення та затвердження екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу.
Визначення зон, уразливих до (накопичення) нітратів, відповідно до Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, затвердженої Наказом Міндовкілля від 15.04.2021 № 244, та їх нормативно-правове запровадження з метою регулювання дифузного забруднення вод.

Показники досягнення Цілі 2 до 2050 року

розроблені та затверджені наказом Міндовкілля екологічні нормативи якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу: до серпня 2024 року;
частка очисних споруд, на яких запроваджено очищення міських стічних вод з використанням комбінованих методів вилучення сполук нітрогену і фосфору, відсотків: до 2032 року заплановано впровадження комбінованих методів вилучення сполук нітрогену і фосфору на 10 відсотках наявних міських очисних споруд;
кількість суб’єктів господарювання, що використовують локальні очисні споруди перед скиданням стічних вод до систем централізованого водовідведення, одиниць або відсотків: до 2032 року заплановано загальне використання локальних очисних споруд не менше ніж на 70 відсотках підприємств • абонентів, що здійснюють скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення;
факти виявлення не менше ніж двократних перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у пробах води у районі річкового басейну, одиниць на рік: до 2032 року передбачено досягнення рівня вдвічі нижчого від рівня 2020 року;
частка масивів поверхневих водних з “добрим” екологічним та хімічним станом, відсотків: не менше 5 відсотків масивів поверхневих водних з “добрим” екологічним та хімічним станом до 2032 року;
частка штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод з “добрим” екологічним потенціалом, відсотків: не менше 5 відсотків штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод з “добрим” екологічним та хімічним станом до 2032 року;
частка масивів підземних вод з “добрим” кількісним та хімічним станом, відсотків: не менше 3 відсотків масивів підземних вод з “добрим” екологічним та хімічним станом до 2032 року;
збитки, завдані водним екосистемам, зокрема рибному господарству, внаслідок забруднення вод та шкідливого біологічного та фізичного (теплового) впливу на водні об’єкти;
загальна площа зон, уразливих до накопичення нітратних сполук, визначених для кожного району річкового басейну;
частка площі зон, уразливих до накопичення нітратних сполук, визначених для кожного району річкового басейну, у загальній площі району річкового басейну;
обсяг реалізованого в Україні прального порошку, що містить дозволені концентрації фосфатів та інших сполук фосфору, тис. тонн, відсотків: до 2027 року передбачена реалізація 100 відсотків прального порошку, що містить дозволені концентрації фосфатів та інших сполук фосфору;
розмір збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Ціль 3. Забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водопостачання

Операційний план реалізації Цілі 3 у 2022–2024 роках

Внесення змін до Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, затвердженої Наказом Міндовкілля від 14.01.2019 № 4 (далі — Методика визначення масивів поверхневих та підземних вод), у частині визначення істотно змінених масивів поверхневих вод

Показники досягнення Цілі 3 до 2050 року

внесено зміни до Методики визначення масивів поверхневих та підземних вод, затвердженої Наказом Міндовкілля від 14.01.2019 № 4, у частині визначення істотно змінених масивів поверхневих вод: до кінця 2023 року;
загальний обсяг використання води (за всіма видами економічної діяльності, зокрема у сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному секторі);
частка орних земель (ріллі) у загальній площі земель країни, відсотків: до 2030 року частка орних земель (ріллі) у загальній площі земель країни повинна бути менше ніж 47 відсотків;
площа (частка) територій та об’єктів природно-заповідного фонду міжнародного, загальнодержавного, місцевого значення, Смарагдової мережі, наявних у районі річкового басейну, тис. гектарів, відсотків: до 2032 року площа (частка) територій та об’єктів природно-заповідного фонду міжнародного, загальнодержавного, місцевого значення, Смарагдової мережі, наявних у районі річкового басейну, повинна бути не менше ніж 10 відсотків;
протяжність річищ малих річок, на яких відновлено проточність, кілометрів: щороку починаючи з 2025 року передбачається відновлення не менше 5 кілометрів;
водоємність валового внутрішнього продукту, куб. метрів використаної води на 1 тис. гривень валового внутрішнього продукту (у фактичних цінах): до 2030 року водоємність валового внутрішнього продукту не повинна перевищувати 2,5 куб. метра використаної води на 1 тис. гривень валового внутрішнього продукту (у фактичних цінах);
обсяг щорічних втрат води під час її міжбасейнового транспортування, куб. метрів: протягом 2025–2032 років щорічні втрати води під час її міжбасейнового транспортування не повинні перевищувати рівень втрат у 2020 році;
обсяг щорічних втрат води в системах централізованого водопостачання, куб. метрів: до 2032 року втрати води в системах централізованого водопостачання не повинні перевищувати 20 відсотків загального обсягу водопостачання

Ціль 4. Скорочення зростаючих ризиків нестачі води та надлишку води

Операційний план реалізації Цілі 4 у 2022–2024 роках

Розроблення та включення до планів управління річковими басейнами заходів з управління ризиками виникнення посух для районів річкових басейнів, забезпечення їх подальшого виконання.
Забезпечення підготовки планів управління ризиками затоплення.
Поетапне впровадження планів управління ризиками затоплення.

Показники досягнення Цілі 4 до 2050 року

кількість затверджених планів управління ризиками затоплення, одиниць: до 2023 року передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України 9 планів управління ризиками затоплення для визначених законодавством районів річкових басейнів;
щорічний обсяг збитків, завданих повенями і паводками, млн. гривень: за рахунок повоєнного відновлення гідротехнічних та протипаводкових споруд до 2032 року заплановано досягнення зниження обсягу збитків на 20 відсотків порівняно з 2020 роком;
площа земель, на яких здійснюється зрошення та дренаж, гектарів: до 2030 року площа земель, на яких здійснюється зрошення та дренаж, повинна становити 500 тис. гектарів.

Ціль 5. Запровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування в районах річкових басейнів, у прибережних і морських водах

Операційний план реалізації Цілі 5 у 2022–2024 роках

Формування наукових програмних засад інтегрованого управління водними ресурсами до 2030 року.
Розроблення керівництва з імплементації принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування на басейновому і територіальному рівні.
Забезпечення підготовки планів управління річковими басейнами.
Покладення на басейнові управління водних ресурсів координаційних функцій з виконання планів управління річковими басейнами та досягнення визначених у них екологічних цілей.
Оптимізація мережі хімічних лабораторій з екологічного моніторингу з метою запобігання дублюванню та максимального їх спрямування на задоволення інформаційних потреб державного природоохоронного управління, здійснення їх технічного та кадрового оновлення, поетапне створення в Україні ринку лабораторно-аналітичних послуг.
Утворення міжвідомчої робочої групи з питань водної політики для координації дій з реалізації Водної стратегії України на період до 2050 року.
Визначення збитків, завданих водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Показники досягнення Цілі 5 до 2050 року

кількість затверджених планів управління річковими басейнами, одиниць: до 1 серпня 2024 р. передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України 9 планів управління річковими басейнами для визначених законодавством районів річкових басейнів;
кількість автоматизованих інформаційних систем, задіяних для прийняття управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, одиниць: до 2032 року введено в експлуатацію не менше ніж 8 автоматизованих інформаційних систем у визначених законодавством районах річкових басейнів;
частка транскордонних районів річкових басейнів, для яких запроваджено басейновий принцип міжнародного співробітництва, відсотків: до 2032 року така частка повинна становити не менше ніж 15 відсотків;
підготовлене та затверджене наказом Міндовкілля Керівництво з імплементації принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування на басейновому і територіальному рівні: до кінця 2024 року.