Кліматичні зміни у планетарному масштабі — це питання, яке широко обговорюється у всьому світі. Та мало хто замислюється над тим, що будь-які зміни клімату пов’язані з водою. Зміни клімату призводять до зменшення кількості та якості води. За даними ООН, до 2030 року 40 % населення проживатимуть в регіонах, де будуть обмежені водні ресурси. І якщо ми думаємо про адаптацію та пом’якшення наслідків змін клімату, то в першу чергу маємо говорити про ефективне поводження й управління водними ресурсами.
Захист вод є пріоритетним напрямом і європейської екологічної політики, і має стати таким для України, зважаючи на стрімкі кліматичні зміни, що відбуваються. Наприклад, у квітні 2020 року водність Дніпра становила 23 % від норми та була близькою до критеріїв маловоддя, а відсутність дощів в Україні та зміління річок вже назвали гідрологічною посухою.
Наш вересневий номер журналу присвячений саме водній тематиці. У ньому ми будемо обговорювати моделі управління водними ресурсами на прикладі Швейцарії та визначати, які зміни у водній політиці необхідні для України. Також розглянемо нові підходи до здійснення моніторингу поверхневих та підземних вод і особливості контролю якості води у водному об’єкті.
Також своїм баченням щодо нових екологічних трендів Європейського Союзу та участі України в програмах, спрямованих на екологізацію виробництва, з нашими читачами поділився радник віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з EU Green Deal та міністра захисту довкілля і природних ресурсів Олексій Рябчин.
На сьогодні накопичилася велика кількість як міжнародних, так і внутрішніх зобов’язань України у сфері боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї, що мають бути імплементовані у низці документів — про них і мовитиметься у статті 20 стратегічних кроків Уряду у сфері енергетики та клімату у 2020 році.
У рубриці «Академія еколога» дізнаєтесь більше про екологічний податок у 2020 році та процедуру отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля.
Чи знали ви, що кожен житель Австрії виробляє на рік в середньому 507 кг побутових відходів — на 150 кг більше, ніж середньостатистичний українець? Скільки із цих відходів переробляється, та яка інфраструктура задіяна в цьому процесі? Про досвід Австрії в управлінні побутовими відходами та впровадженні розширеної відповідальності виробника, а також про шлях реформ, який ще належить пройти Україні, — читайте у статті-дослідженні.