Температурні показники дозволу на спеціальне водокористування

Головне у статті:

1

Концепція розвитку електронного урядування в Україні

2

Для яких забруднюючих речовин нормування обов’язкове?

3

Що відбувається при потраплянні у водойми біогенних речовин?

4

Чому при нормуванні ГДС показник «температура» є необхідним?

Сучасне суспільство з високим рівнем екологічної свідомості та культури має конкретні запити на нову якість життя, зокрема в екологічній сфері. Дедалі більш актуальними у використанні спільноти стають екозастосунки, які мають багато корисних функцій, що значно спрощують формування корисних екозвичок. За процесів очевидної та незворотної цифровізації в усіх сферах життя людини, постає питання необхідності пошуку актуальних шляхів для нормалізації взаємозв’язку держави та її населення. Завданням публічних менеджерів при цьому має стати переформатування держави на партнера, що створює затребувані екологічні стандарти, а не лише посилює юридичну відповідальність за екологічні правопорушення. Налагодження публічно-приватного діалогу на основі цифрових технологій це можливість вирішити питання швидко, зручно, економічно.

Як крок до майбутнього успіху варто зазначити схвалену Кабінетом Міністрів України 20 вересня 2017 року Концепцію розвитку електронного урядування в Україні. Документом визначено напрями, механізми і строки формування ефективної системи електронного урядування в Україні для задоволення інтересів та потреб фізичних і юридичних осіб, вдосконалення системи державного управління, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання соціально-економічного розвитку держави. 

Успішними прикладами електронного публічного управління у сфері навколишнього природного середовища вже декілька років поспіль є Інтерактивна мапа сміттєзвалищ, Ліс у смартфоні, Мапа з пунктами прийому технологічних відходів (саме ламп та батарей) тощо. Активність, з якою здійснюється використання згаданих ресурсів членами нашого суспільства, свідчить про формування дієвого механізму співпраці населення та органами державної влади.

Однак є і такі, що розраховані на коротший термін дії. Так, зокрема цьогоріч до Всесвітнього дня моніторингу вод, яке відзначається 18 вересня, Державне агентство водних ресурсів України (далі — Держводагентство) започаткувало нову екотрадицію, метою якої є залучення спільноти до питання моніторингу водних об’єктів і визначення якості води у регіоні проживання. Про дієвість та життєздатність такої державної екологічної ініціативи можна буде вести мову згодом.

Натомість серед числа останніх активних у використанні ініціатив-нововведень Держводагентства є оформлення та анулювання дозволів на спеціальне водокористування онлайн, а також публічність реєстрів та водокористувачів.

Переваги такого режиму функціонування дозвільного органу:

  • прозорість;
  • ефективне використання часових ресурсів;
  • зменшення кількості відмов у видачі дозволів через допущення помилок та огріхів при заповненні заяви водокористувачем;
  • співпраця з розробниками пакету документів.
Довідково:

Органом, який безпосередньо використовує у своїй роботі дозвіл на спеціальне водокористування є Державна екологічна інспекція України, її територіальні та міжрегіональні органи, шляхом здійснення на його основі контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах.

В середньому проводяться вимірювання за 13 показниками. 10 — це показники, скидання яких у водні об’єкти нормується обов’язково на всіх підприємствах, інші — це зазвичай забруднюючі речовини, скидання яких має зменшуватися та які нормуються у разі їх наявності у складі зворотних вод згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується» від 11 вересня 1996 року № 1100.

Також обов’язково нормуються додаткові забруднюючі речовини (речовини, визначені державними санітарними нормами і правилами, нормативами екологічної безпеки водокористування, нормативами якості води водних об’єктів), концентрація яких у зворотних водах збільшується порівняно із забраною водою, та враховуються такі показники та характеристики зворотних вод, як розчинений кисень, водневий показник (рН) і температура.

Крім того, залежно від особливостей технології виробництва водокористувача, нормуються такі показники та характеристики зворотних вод, як бактеріологічне забруднення, рівень токсичності води (на основі біотестування) та радіоактивності води (сумарна радіоактивність).

Обов’язковим є нормування для таких речовин, як:

  • азот амонійний;
  • органічні речовини (за показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК);
  • завислі речовини;
  • нафтопродукти;
  • нітрати;
  • нітрити;
  • сульфати;
  • фосфати;
  • хлориди.

Можливе нормування для таких речовин, як:

  • алюміній (ОСВ);
  • залізо (на всіх підприємствах);
  • кальцій (ТЕЦ);
  • масла і жири (олійно-екстракційні заводи);
  • мідь (ОСК підприємства суднобудівної промисловості);
  • нафтопродукти (на всіх підприємствах);
  • нікель (ОСК підприємства суднобудівної промисловості);
  • хром (підприємства шкіряної промисловості);
  • поверхнево активні речовини(ОСК);
  • цинк (ОСК, підприємства суднобудівної промисловості);
  • феноли (ОСК);
  • хлор залишковий (ОСВ).

Імперативною нормою, закріпленою у Водному кодексі України, встановлено, що водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони призводять до підвищення температури води водного об’єкта більш ніж на 3 °С порівняно з її природною температурою в літній період (п. 7 ч. 2 ст. 70).

Довідково:

Зворотні води — води, що повертаються за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки колообігу води в її природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води.

Це питання нормативно задекларовано самостійно у зв’язку з тим, що водокористувач може здійснювати скид так званої зворотної води.

Така вода за своїми характеристиками може бути вільна від агресивних хімічних та біологічних складових, але маючи високий температурний показник, все одно може чинити вищезазначений негативний вплив при достатньо довготривалому скиданні у водний об’єкт. Особливо це актуально для південного регіону України через своєрідність кліматичних умов.

При потраплянні у водойми біогенних речовин, таких як фосфор і азот, відбувається інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни. Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя.

Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу, в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного мулу і, таким чином, руйнують очисні споруди і надходять до природного середовища неочищеними.

При потраплянні у водойми фосфор і азот викликають масову загибель гідрофауни

Високий рівень еколого-правової культури, обізнаності та свідомості більшості населення нашої країни припускає та розуміє, що перевищення таких показників як: нітратів, азоту, фосфатів, хлоридів та інших які скидаються у поверхневі водойми це дуже погано. Більш обізнані громадяни України розуміють та вірять у те, що гранично допустимі скиди нормуються. Але, на моє власне переконання, більшість населення нашої країни у сукупності різних економічних, політичних та соціально-побутових обставин впевнені що навіть коли і нормуються такі скиди вони не контролюються.

В межах цієї публікації я не планую розглядати питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони водних ресурсів, а насамперед питання стану нормування такого показника, як температура, з якою здійснюється скид стічних вод до водних об’єктів.

Це є актуальним в силу своєї значущості для біологічних процесів, що мають місце у будь-якому водному середовищі. З передбачуваною періодичністю щороку засоби масової інформації та інтернет-ресурси поширюють дані про негативні явища на водоймах України: інтенсивне розмноження водоростей (особливо синьо-зелених), масові замори (задухи) риби тощо. Не останню роль у природному регулюванні цих процесів відіграє температурний показник водного ресурсу.

З підвищенням температури води, зазвичай, пришвидшуються процеси розпаду органічних та хімічних речовин у водному середовищі, що призводить до зниження вмісту розчиненого кисню у воді та сприяє виникненню явища задухи риби.

Показник «температура» не завжди нормується Державним агентством водних ресурсів України

Аналізуючи викладені в онлайн-реєстр водокористувачів та дозволів на спеціальне водокористування кожен охочий може дізнатися, що, на жаль, такий показник, як «Температура» Державним агентством водних ресурсів України нормується не завжди.

Довідково:

На сьогодні переважна більшість науковців вважає, що причиною глобального потепління є діяльність людини. Одною із головний причин такої діяльності полягає у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду та пересувних джерел (транспорту). І це дійсно так, але коли, наприклад, у водний об’єкт з температурою води у літній час 20–22 °С скидається умовно чиста вода від якоїсь теплової установки з температурою 27–35 °С, та ще і в значному об’ємі це відразу наштовхує на думку що така господарська діяльність також впливає на глобальне потепління.

Зростання температури призведе до осушення багатьох річок та озер, що, своєю чергою, прискорює колообіг води в природі. Такий сценарій створює всі умови для збільшення нерівномірності розподілення річної норми опадів і, як наслідок, в результаті сильних злив за декілька днів може випасти сезонна норма опадів для регіону (наприклад у 2018 році на Запоріжжі за 1,5 доби випала третина річної норми опадів, проте перед цим 90 днів дощів не було взагалі, аналогічна ситуація відбулась на Одещині в 2019 та серпні 2020 року).

Якщо розглядати питання в розрізі, що Україна — це аграрна держава, то вартим уваги є звіт Національної американської академії наук, згідно з яким на кожен градус підвищення температури буде відбуватися зниження загальної врожайності на 5–15%.

При потраплянні у водойми фосфор і азот викликають масову загибель гідрофауни

Цвітіння води в річках та загибла риба вздовж річок це бодай хто-небудь пов’язував із виданим дозволом на спеціальне водокористування, в якому при нормуванні ГДС відсутній показник «температура»?

Вважаю, що той, хто стикався з процедурою анулювання дозволу на спеціальне водокористування, мене зрозуміє. Натомість його все-таки можливо анулювати у судовому порядку, але лише за умови достатньої доказової бази, що водокористувач порушує умови дозволу. А що робити коли такі умови не передбачені дозволом на спеціальне водокористування? Питання залишається відкритим.

Підсумовуючи, хочу звернутися до відповідальних та небайдужих громадян України, від яких залежить включення до дозволу на спеціальне водокористування такого показника, як «температура». Не забувайте про майбутні покоління!