Виконання вимог ЗУ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»

Із листа до редакції

Допоможіть, будь ласка, розібратися на прикладі підприємства у виконанні вимог Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Підприємство є оператором газорозподільчих систем та здійснює діяльність із розподілу природного газу. Відповідне підприємство має 5 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Стаціонарні джерела викидів знаходяться в межах промислового майданчика та зберігають свої просторові координати.

Запитання 1. Чи повинно підприємство подавати заяву на реєстрацію у Національному реєстрі та звіт оператора про викиди, якщо викиди в атмосферу забруднюючих речовин не перевищують порогових обсягів викидів забруднювачів (додаток 2 ЗУ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів») згідно з проведеними розрахунками, наведеними в дозволах на викиди (п. 1 ч. 7 ст. 13 та п. 1 ч. 1 ст. 17)?

Основним критерієм щодо необхідності реєстрації об’єкта у Національному реєстрі викидів та перенесення забруднювачів оператором є належність його виду діяльності до видів, наведених у додатку 1 Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» від 20.09.2022 № 2614-IX (далі – ЗУ № 2614-IX) незалежно від порогових обсягів викидів забруднювачів.

Від річних порогових обсягів викидів забруднювачів (фактичних) залежить лише подальше подання звітності за зареєстрованим у реєстрі об’єктом. Водночас забруднювачі, викиди яких здійснюються на об’єктах в обсягах менших, ніж порогові значення, визначені додатком 2 до ЗУ № 2614-IX, не включають у звіт.

Отже, для початку суб’єкт господарювання повинен визначитися, чи належить його вид діяльності до видів діяльності, визначених додатком 1 ЗУ № 2614-IX.

У разі належності до одного із зазначених у додатку 1 ЗУ № 2614-IX видів діяльності, суб’єкт господарювання (оператор) здійснює певні дії.

Дія 1. Реєстрація об’єкта

У ст. 16 ЗУ № 2614-IX наголошено на тому, що оператор зобов’язаний подати до уповноваженого органу заяву та відомості, визначені порядком ведення Реєстру, необхідні для реєстрації об’єкта, протягом 30 календарних днів:

• із дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
• із дня початку провадження на об’єкті одного або декількох видів діяльності, визначених переліком видів діяльності, із дотриманням вимог законів про електронний документообіг та електронні довірчі послуги.

Щодо об’єктів, які на день набрання чинності ЗУ № 2614-IX вже експлуатуються оператором, відповідно до п. 3 розділу VII ЗУ № 2614-IX, оператор зобов’язаний подати до уповноваженого органу документи, необхідні для реєстрації об’єкта у Реєстрі, протягом шести місяців із дня набрання чинності Закону (тобто до 08.04.2024 року).

Дія 2. Звітування

У разі перевищення річних порогових обсягів викидів забруднювачів, наведених у додатку 2 ЗУ № 2614-IX, під час провадження на об’єкті одного або більше видів діяльностей, визначених переліком видів діяльності, оператор зобов’язаний скласти та подати звіт оператора до уповноваженого органу разом із заявою про прийняття звіту оператора не пізніше 31 березня року, наступного за звітним.

Згідно зі ст. 17 ЗУ № 2614-IX оператор зобов’язаний включити до звіту оператора такі дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів, що здійснювалися на об’єкті у звітному році в результаті провадження одного або декількох видів діяльності, визначених переліком видів діяльності:

• викиди забруднювачів в атмосферне повітря, води або землю в обсязі, що перевищує порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів;
• перенесення за межі промислового майданчика небезпечних відходів в обсязі, що перевищує 2 тонни на рік, або інших відходів в обсязі, що перевищує 2 тисячі тонн на рік, для проведення операцій з відновлення або видалення відходів, окрім таких операцій із видалення відходів, як обробка ґрунту (зокрема біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо) та закачування на глибину (зокрема вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи природних резервуарів);
• перенесення за межі промислового майданчика забруднювачів у зворотних (стічних) водах, призначених для очищення, в обсязі, що перевищує порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів.

Запитання 2. Якщо один із забруднювачів (можливо на майбутнє) буде перевищувати порогові значення (додаток 2), то лише за перевищеним забруднювачем подавати звіт (п. 6 ч. 3 ст. 17)?

Дані про викиди подають для кожного забруднювача, що перевищує порогові обсяги викидів. Водночас забруднювачі, викиди яких здійснюються на об’єктах в обсягах менших, ніж порогові значення, визначені додатком 2 до ЗУ № 2614-IX, не включають у звіт.

Пояснення. У п. 6 ч. 3 ст. 17 ЗУ № 2614-IX, про який ідеться у запитанні, наголошено на тому, що звіт оператора повинен містити дані про обсяг кожного забруднювача, щодо якого необхідно подавати звіт оператора відповідно до переліку забруднювачів, що міститься у викидах, здійснених на об’єкті у звітному році.

Водночас п. 1 ч. 1. ст. 17 ЗУ № 2614-IX конкретизує обов’язок оператора включити до звіту оператора лише дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів, що здійснювалися на об’єкті у звітному році в результаті провадження одного або декількох видів діяльності, визначених переліком видів діяльності в обсязі, що перевищує порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів.

Порядок заповнення форми Звіту оператора про викиди та перенесення забруднювачів і відходів визначено в Інструкції № 221.

Як уже зазначали вище, оператор заповнює Звіт оператора через електронний кабінет користувача Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» шляхом внесення даних у форму Звіту оператора після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації.

Водночас форма Звіту оператора (а саме п. 1, 2, 3 розділу II «Дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів») передбачає лише необхідність внесення даних про викиди (залежно від середовища – атмосферне повітря, вода, земля) для кожного забруднювача, що перевищує порогові обсяги викидів.

Запитання 3. Дозволені методики отримання даних для звіту – це ті, що зазначені у дозволі на викиди (п. 9 ч. 3 ст. 17)?

Доцільно з цього приводу зробити запит до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля).

Пояснення. Відповідно до термінології ЗУ № 2614-IX:

У п. 6 ч. 1 ст. 7 ЗУ № 2614-IX наголошено на тому, що до повноважень уповноваженого органу у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів належить опублікування переліку дозволених методик. Також інформація про посилання на дозволені методики, що використовуються оператором та уповноваженим органом для визначення обсягу забруднювачів, і порядок їх використання із зазначенням випадків, коли допускається використання методу оцінки для визначення обсягів забруднювачів та/або відходів, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 23 ЗУ № 2614-IX повинна міститися у методичних рекомендаціях у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів, що затверджуються уповноваженим органом.

Однак методичні рекомендації досі є незатвердженими, а перелік дозволених методик не опублікований.

Запитання 4. Якщо неорганізоване джерело викиду не має дозволу на викиди та розташоване поза межами промислового майданчика, то потрібно включати дані про нього у звіт і за якою методикою розраховувати відповідні викиди (ч. 4 ст. 17)?

До звіту включають дані про викиди забруднювачів лише у межах промислового майданчика.

Пояснення. Зверніть увагу на термінологію ЗУ № 2614-IX:

Відповідно до ч. 4 ст. 17 ЗУ № 2614-IX дані про викиди забруднювачів в атмосферне повітря, води або землю, що включають до звіту оператора, повинні містити всі викиди з усіх установок, а також всі викиди з неорганізованих стаціонарних джерел викиду, розташованих у межах промислового майданчика.

Запитання 5. У ч. 5 ст. 17 мають на увазі викиди, які перевищують дозволені (згідно з дозволом), які перевищують порогові обсяги (згідно з додатком 2 ЗУ), або які є більшими, ніж це передбачено технологічним процесом?

У ч. 5 ст. 17 ЗУ № 2614-IX йдеться про те, що дані, які включають у звіт оператора, визначені пунктами 6 – 8 ч. 3 цієї статті, повинні включати дані про загальний обсяг викидів та перенесення забруднювачів і відходів за межі промислового майданчика, що є результатом провадження виду або видів діяльності, визначених переліком видів діяльності, та здійснюється на об’єкті, зокрема про наднормативні, залпові, аварійні викиди.

Тобто до звіту включають дані про забруднювачів, викиди яких здійснюються на об’єктах в обсягах більших, ніж порогові значення, визначені додатком 2 до ЗУ №2614-IX. Водночас під час розрахунку загального обсягу кожного забруднювача слід враховувати (просумувати) всі викиди цього забруднювача з усіх установок, а також наднормативні, залпові, аварійні викиди тощо. І вже залежно від того, більший чи менший загальний обсяг від порогових значень, – включити цей обсяг у звіт.

Запитання 6. Чому метан згідно з додатком 2 ЗУ позначено як забруднювач, хоча відповідно до ПКМУ від 29.11.2001 р. № 1598 метан не належить до найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню?

По-перше, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» від 29.11.2001 р. № 1598 (далі – ПКМУ № 1598) не стосується ЗУ № 2614-IX, а тим паче не має суперечностей, адже ці нормативно-правові акти мають різне покликання.

Єдиний механізм проведення робіт, пов’язаних із видачею, відмовою у видачі, анулюванням, переоформленням, зупиненням і поновленням дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, та обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, встановлює Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 (далі – Порядок № 302).

Відповідно до п. 8 Загальних питань Порядку № 302 для отримання дозволу на викиди суб’єкт господарювання готує документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оформлені відповідно до вимог, затверджених Міндовкіллям, із урахуванням даних інвентаризації викидів.

У п. 9 Розділу ІІ Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженої наказом Міндовкілля від 27.06.2023 р. № 448 (далі – Інструкція № 448) зазначено, що у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наводять дані, які отримані в результаті проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику, шляхом систематизації інформації стосовно розміщення джерел утворення та викидів, видів і кількості забруднюючих речовин, що надходять з таких джерел в атмосферне повітря, пилогазоочисного обладнання, а також даних, які є складовою документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, і наведені у п. 18 цього розділу, а саме:

• перелік найбільш поширених забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік;
• перелік небезпечних забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік;
• перелік інших забруднюючих речовин та їх обсяги, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об’єкта/промислового майданчика;
• перелік забруднюючих речовин та їх обсяги, для яких не встановлені гігієнічні регламенти допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.

Тобто у дозволі на викиди лише для забруднюючих речовин, викиди яких підлягають регулюванню, встановлюються дозволені обсяги, однак документи на підставі яких підприємство отримує цей дозвіл, повинні включати усі без виключення забруднюючі речовини, що надходять з його джерел викидів в атмосферне повітря.

У ст. 10 ЗУ № 2707-XII наголошено на обов’язку суб’єктів господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік без зазначення конкретики, що це стосується лише викидів, які підлягають регулюванню, тобто усіх без виключення.

По-друге, відповідно до термінології ЗУ № 2614-IX:

Метан (CH4) згідно із Законом України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» від 12.12.2019 р. № 377-IX (далі – ЗУ № 377-IX) належить до парникових газів, які поглинають та випромінюють інфрачервоне випромінювання, що призводить до незворотних наслідків, таких як зміна клімату та глобальне потепління.

У зв’язку з підписанням та ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода), Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації окремих положень законодавства та стандартів Європейського Союзу (далі – ЄС).

Так, Додаток ХХХ до Глави 6 «Навколишнє середовище» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди містить зобов’язання для України поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, зокрема імплементувати Директиву № 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства та внесення змін і доповнень до Директиви № 96/61/ЄС із змінами і доповненнями, внесеними Директивою № 2004/101/ЄС, зокрема шляхом створення системи моніторингу, звітності, здійснення перевірок і належного впровадження, а також процедури консультацій із громадськістю.

Інші запитання будуть опубліковані в наступному номері.