голова експертної ради видання «ECOEXPERT. Екологія підприємства», екологічна аудиторка, інженерка з охорони навколишнього природного середовища промислового підприємства, консультантка з питань екологічної безпеки
Марина Тимошенко
Шановні читачі!
Іноді нова назва – це лише новий дизайн. Іноді – нова маркетингова стратегія. Але бувають випадки, коли вона стає визнанням того, що світ навколо вже змінився настільки, що старі слова більше не можуть його описати.
Саме тому з липня наш журнал виходить під новою назвою: «ECOEXPERT: Екологія підприємства».
Для постійних читачів це, безумовно, помітна зміна. Але насправді вона є наслідком значно глибших процесів, які сьогодні відбуваються в українському екологічному законодавстві, у бізнесі та в самій професії еколога підприємства.
Ще кілька років тому професійний світ еколога здебільшого обмежувався дозволами, звітністю, перевірками та виконанням природоохоронних вимог. Сьогодні цього вже недостатньо. Від сучасного фахівця очікують розуміння європейського законодавства, принципів ESG, уміння оцінювати екологічні ризики та вплив природоохоронних рішень на виробництво, фінанси, логістику й міжнародну торгівлю. Еколог дедалі частіше стає не лише виконавцем вимог законодавства, а й учасником ухвалення управлінських рішень, від яких залежать розвиток і конкурентоспроможність підприємства.
Саме тому нова назва журналу точніше відображає його місію. Ми говоримо не лише про екологію як окрему галузь права. Ми говоримо про екологію підприємства – про все, що впливає на його діяльність, стійкість, відповідальність і майбутнє.
Липневий номер особливо яскраво демонструє цю трансформацію.
На перший погляд, його матеріали присвячені різним темам: державному контролю, водокористуванню, управлінню відходами, ESG, кліматичному регулюванню, цифровізації процедур, практичним документам і консультаціям. Але якщо поглянути глибше, усі вони розповідають одну історію.
Україна поступово переходить від екологічної реформи до реформи екологічної відповідальності бізнесу. Сьогодні вже недостатньо просто виконувати вимоги закону. Потрібно розуміти логіку, за якою він змінюється. Саме про це свідчать останні зміни до постанови КМУ № 303. Йдеться вже не лише про порядок здійснення перевірок. Держава поступово змінює підхід до екологічного контролю, роблячи акцент не стільки на формальній наявності документів, скільки на реальному управлінні екологічними ризиками.
Така сама логіка простежується й у нових правилах управління водними ресурсами. Постанова КМУ № 760 – це не просто ще один нормативно-правовий акт. Це черговий крок до впровадження європейської моделі, у якій природні ресурси розглядаються як стратегічний капітал, а не лише як об’єкт адміністративного регулювання.
Матеріал щодо Нітратної директиви нагадує, що право Європейського Союзу перестає бути віддаленою перспективою. Воно дедалі активніше впливає на українську правозастосовну практику, а отже, і на повсякденну діяльність підприємств.
Не менш показовими є матеріали про поводження з використаною тарою з-під засобів захисту рослин та визначення моменту, коли товарно-матеріальні цінності набувають статусу відходів. Це різні практичні ситуації, але їх об’єднує спільна тенденція: екологічні рішення дедалі тісніше переплітаються з виробничими, бухгалтерськими та управлінськими процесами.
Окремий акцент номера – відповідальність. Посилення кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення свідчить про те, що держава дедалі жорсткіше реагує на порушення природоохоронного законодавства. Водночас інтерв’ю «ESG без ілюзій» демонструє інший бік цих змін: сучасна екологічна відповідальність формується не лише через контроль і санкції, а й під впливом вимог інвесторів, банків, партнерів і самого ринку.
Європейські правила щодо обліку викидів парникових газів під час надання транспортних послуг і цифровізація транскордонного перевезення відходів підтверджують ще одну важливу тенденцію. Еколог підприємства дедалі частіше працює не лише в межах українського законодавства. Він працює в єдиному регуляторному просторі, який формується під впливом права ЄС.
Навіть практичні матеріали номера – зразки документів, консультація щодо дозволів на викиди та роз’яснення про скасування квартальної звітності щодо відпрацьованих мастил – є частиною цієї великої картини. Вони допомагають не лише правильно оформити документи, а й упевнено діяти в умовах законодавства, яке змінюється швидше, ніж будь-коли.
Тому сьогодні професіоналізм еколога визначається вже не кількістю нормативних актів, які він знає напам’ять. Його визначає здатність бачити взаємозв’язки, розуміти тенденції та прогнозувати наслідки управлінських рішень.
Саме таким ми бачимо й майбутнє «ECOEXPERT: Екологія підприємства» – не просто журналом про екологічне законодавство, а професійним виданням про сучасне управління підприємством крізь призму екології, права, відповідальності та сталого розвитку.
Бо майбутнє професії визначають не ті, хто першими прочитали новий нормативний акт, а ті, хто першими зрозуміли, що він означає для бізнесу.
Нагадуємо, що незабаром під патронатом професійного журналу «ECOEXPERT. Екологія підприємства» й системи «Онлайн-консультант еколога підприємства» відбудуться практичний онлайн-курс, вебінтенсив та курс підвищення кваліфікації для інженерів і керівників відділів охорони навколишнього середовища:
Маєте запитання?
Інформуйте нас про ваші виробничі потреби, надсилаючи запити на адресу електронної пошти редакції: editor@ecolog-ua.com