Іноді справжні зміни в екологічній політиці починаються не з нових законів, а з переосмислення того, як наявні інструменти працюють на практиці.
Останні кілька років екологічне регулювання в Україні переживає період швидких і подекуди суперечливих змін. Війна, економічний тиск, дерегуляційні рішення уряду та одночасна адаптація до європейських правил поступово змінюють саму логіку взаємодії між державою, бізнесом і довкіллям.
Те, що ще недавно сприймали як відносно стабільну систему процедур: дозволи, перевірки, екологічний аудит, звітність, – сьогодні переглядають, спрощують або трансформують. І дедалі частіше постає питання не лише про наявність норм, а й про їхню реальну ефективність. Чи працюють вони як інструменти управління екологічними ризиками, чи залишаються лише формальними вимогами регулювання?
Саме ці процеси й стали центральною темою цього номера журналу.
Ми розпочинаємо випуск із традиційного моніторингу екологічного законодавства, який допомагає фахівцям швидко зорієнтуватися в ключових нормативних змінах останніх місяців та оцінити їхній вплив на практику роботи підприємств.
У рубриці «Актуальне інтерв’ю» говоримо про один з інструментів, який формально давно існує в законодавстві, але досі викликає професійні дискусії: екологічний аудит. Разом із Григорієм Шматковим намагаємося відповісти на принципове запитання: закон є, механізм визначений, але чи став екологічний аудит реальним інструментом управління екологічними ризиками в Україні?
Не менш важливими для бізнесу залишаються зміни в регуляторному середовищі. У цьому номері ми аналізуємо, що означає для підприємств дерегуляція екологічних процедур, зокрема новації, запроваджені постановою Кабінету Міністрів № 252. Поряд із цим розглядаємо й складні питання, що виникають у воєнний період, – наприклад, тимчасові підходи до регулювання викидів: декларація чи дозвіл.
Окремий блок матеріалів присвячено темам, які формують довгостроковий порядок денний екологічної політики. Йдеться про законодавчі ініціативи у сфері паковання та відходів паковання, функціонування реєстру ліцензіатів з управління небезпечними відходами, а також про статистичні та економічні аспекти управління такими відходами в Україні.
Ми також звертаємо увагу на теми, які поступово стають новою реальністю для бізнесу: ESG-звітність, кліматична політика Євросоюзу, розрахунок коефіцієнтів викидів парникових газів. Сьогодні це вже не лише міжнародний порядок денний, а чинники, що дедалі відчутніше впливають на розвиток української економіки та промисловості.
Традиційно в номері представлені й практичні матеріали: відповіді на запитання читачів, професійні дискусії та корисні шпаргалки для екологів-практиків, зокрема щодо подання статистичної звітності за формою № 1-відходи.
Адже промислова екологія – це не лише стратегія та політика. Це щоденна робота фахівців, які поєднують виробничі процеси, регуляторні вимоги та відповідальність за стан довкілля. Саме для цієї професійної спільноти й створюється наш журнал – як простір для фахової інформації, аналітики та професійної розмови.
Нагадуємо, що незабаром під патронатом професійного журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» й системи «Онлайн-консультант еколога підприємства» відбудуться онлайн-семінар та інтенсив-курс для інженерів і керівників відділів охорони навколишнього середовища:
Маєте запитання?
Інформуйте нас про ваші виробничі потреби, надсилаючи запити на адресу електронної пошти редакції: editor@ecolog-ua.com
© Журнал «Екологія підприємства» (ISSN 3041-1122), ТОВ «ТЕХ МЕДІА ГРУП», 2026
