Сталий розвиток аграрних проєктів: Фонд часткового гарантування кредитів і його стратегія управління екологічними та соціальними ризиками

Екологічна та соціальна відповідальність в аграрному секторі є важливим чинником для економічного зростання України, а також для забезпечення екологічної і соціальної безпеки в довгостроковій перспективі. У цьому контексті Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (ФЧГКСГ) відіграє ключову роль, допомагаючи фінансувати проєкти, які сприяють сталому розвитку та мінімізації негативних екологічних і соціальних впливів. Про те, як Фонд оцінює і управляє екологічними та соціальними ризиками в рамках підтримки сільськогосподарських проєктів, ми поговоримо з Інесою Андрієтті, членкинею правління Фонду. Її досвід і глибоке розуміння стратегій управління ризиками допоможуть нам зрозуміти, як зберегти баланс між розвитком аграрного сектору і збереженням довкілля, а також яку роль відіграють банки-партнери в цьому процесі.

ECOBUSINESS. Як Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві оцінює й управляє екологічними та соціальними впливами, пов’язаними з субпроєктами, що отримують фінансову підтримку?

Інеса Андрієтті:

ФЧГКСГ на виконання вимог ЕСС 9 Світового банку допомагає фінансовим установам партнерам (банкам) упровадити Систему управління екологічними та соціальними ризиками під час надання гарантій клієнтам. Допомагає розробити й запровадити внутрішні процедури в банках, за допомогою яких можна буде виявити та/або запобігти можливим екологічним і соціальним ризикам у клієнта.

ECOBUSINESS. Які ключові принципи лежать в основі вашої стратегії управління екологічними та соціальними ризиками в рамках підтримки сільськогосподарських проєктів?

Інеса Андрієтті:

1. Оцінка ризиків – систематичний аналіз екологічних і соціальних ризиків, пов’язаних із сільськогосподарськими проєктами.
2. Прозорість – забезпечення відкритості в процесах прийняття рішень і комунікації з усіма зацікавленими сторонами.
3. Відповідальність – дотримання стандартів відповідального ведення бізнесу та соціальної відповідальності.
4. Підтримка сталого розвитку – сприяння проєктам, які відповідають принципам сталого розвитку й екологічної безпеки.
5. Співпраця – залучення місцевих громад та інших партнерів для спільного вирішення екологічних і соціальних проблем.

Ці принципи допомагають зменшити ризики та забезпечити позитивний вплив на громади та навколишнє середовище.

ECOBUSINESS. Чи існують конкретні екологічні та соціальні критерії, яким повинні відповідати проєкти, що отримують підтримку від Фонду?

Інеса Андрієтті:

Проєкти, які отримують підтримку від ФЧГКСГ, мають дотримуватися стандартів Світового банку ЕСС 1 – 10. Ці стандарти охоплюють різні аспекти проєктів, що фінансуються Світовим банком, і їх застосування допомагає забезпечити стійкий розвиток та мінімізацію негативних соціальних і екологічних наслідків.

ECOBUSINESS. Як Фонд проводить оцінку екологічних та соціальних ризиків перед наданням гарантії за кредитами сільськогосподарським підприємствам?

Інеса Андрієтті:

ФЧГКСГ через банки-партнери, які запровадили внутрішні процедури щодо виявлення та оцінки екологічних і соціальних ризиків, проводить оцінку екологічних та соціальних ризиків перед наданням гарантії за кредитами сільськогосподарським підприємствам за допомогою низки етапів, що включають такі основні кроки:

1. Аналіз проєкту на відповідність екологічним і соціальним стандартам. Відповідальний фахівець у банку оцінює, чи відповідає проєкт підприємства встановленим екологічним і соціальним вимогам за допомогою анкети-опитувальника та перевірки дозвільних документів, необхідних для здійснення господарської діяльності.
2. Ідентифікація потенційних ризиків. Банківський фахівець аналізує соціальні й екологічні аспекти проєкту. Це включає оцінку прав працівників, ризики для місцевих громад (наприклад, переселення або конфлікти через використання земельних ресурсів), вплив на навколишнє середовище (забруднення води, ґрунтів, повітря, використання хімікатів), а також можливі наслідки для здоров’я працівників і місцевих жителів та стан управління природними ресурсами (земля, вода, біорізноманіття).
3. Оцінка екологічних і соціальних ризиків. Для кожного проєкту проводять оцінку ризиків із урахуванням масштабу та характеру діяльності підприємства. Це включає використання інструментів для оцінки ризиків, як-от екологічних аудитів, консультацій з експертами та застосування міжнародних критеріїв у галузі екології та соціального розвитку.
4. Класифікація за рівнем впливу. Після оцінки ризиків проєкт класифікується на один із рівнів: низький, помірний, значний або високий. Це дає можливість визначити, чи потрібні додаткові заходи для зменшення ризиків або чи необхідні консультації з місцевими громадами або органами влади.
5. Розробка заходів для пом’якшення ризиків. У разі виявлення значних екологічних чи соціальних ризиків, банк-партнер розробляє для сільськогосподарських підприємств заходи, спрямовані на їх пом’якшення.
6. Моніторинг і звітність. Після надання гарантії банк-партнер здійснює регулярний моніторинг виконання заходів щодо зменшення екологічних та соціальних ризиків, включно з перевірками дотримання встановлених стандартів та можливими аудиторськими візитами на підприємства. За результатами моніторингу банки-партнери звітують Фонду.

ECOBUSINESS. Які механізми використовуються для виявлення потенційних екологічних і соціальних ризиків на етапі подачі заявки на кредитування?

Інеса Андрієтті:

Заповнення анкети-опитувальника, перевірка наявних дозвільних документів, перевірка наявності необхідних інструкцій і положень, перевірка умов реалізації проєкту, здійснення виїзду до клієнта з метою достовірного визначення умов ведення діяльності.

ECOBUSINESS. Як відбувається оцінювання впливу на навколишнє середовище та місцеві громади під час реалізації сільськогосподарських проєктів, що фінансуються через Фонд?

Інеса Андрієтті:

1. Попередня оцінка впливу (екологічна та соціальна оцінка)

На початковому етапі проводять попередню оцінку потенційного екологічного та соціального впливу майбутнього проекту з урахуванням низки критеріїв:

• Тип діяльності. Наприклад, обробка земель, використання хімічних засобів, вирощування культур, що можуть мати специфічний вплив на навколишнє середовище (забруднення води, ґрунтів, викиди в атмосферу).
• Місце реалізації. Оцінка місцевих екосистем, наявності природоохоронних територій або інших об’єктів культурної спадщини.
• Соціальні чинники. Потенційний вплив на місцеві громади, зокрема можливі соціальні конфлікти, зміна робочих місць, права працівників, доступ до ресурсів.

2. Екологічний аудит і оцінка впливу на навколишнє середовище

У межах оцінки екологічного впливу проводять екологічний аудит. Це включає:

• Визначення ризиків для навколишнього середовища. Наприклад, можливість забруднення водних ресурсів від стічних вод або пестицидів, знищення біорізноманіття або деградація ґрунтів.
• Оцінка стійкості агрозаходів. Оцінка того, як сільськогосподарські практики (наприклад, монокультури, інтенсивне використання добрив) можуть впливати на екосистему.
• Моніторинг використання природних ресурсів. Оцінка впливу на водні ресурси (забір води для зрошення), вплив на земельні ресурси та їх родючість.

3. Оцінка соціальних ризиків

Оцінка соціального впливу проєкту включає:

• Вплив на місцеві громади. Оцінюють, як проєкт може змінити соціальну структуру громади, надавати нові робочі місця або створювати соціальні конфлікти через конкуренцію за ресурси.
• Умови праці та соціальні стандарти. Оцінюють, як проєкт забезпечує належні умови для працівників, включно зі здоров’ям і безпекою на робочому місці.

4. Розроблення планів із пом’якшення впливу

Якщо під час оцінки виявляють серйозні екологічні чи соціальні ризики, розробляють план пом’якшення цих ризиків.

ECOBUSINESS. Як Фонд контролює виконання екологічних і соціальних стандартів після надання гарантії? Які інструменти моніторингу використовують для цього?

Інеса Андрієтті:

Після реалізації проєкту банки-партнери та/або підприємство продовжують моніторинг впливу на навколишнє середовище та громади:

• Екологічний моніторинг. Перевірка, чи виконуються заплановані екологічні заходи, а також оцінка фактичного впливу проєкту на екосистему.
• Моніторинг соціальних аспектів. Оцінка впливу на умови праці та соціальне становище місцевих громад, а також перевірка виконання зобов’язань щодо прав працівників і прав місцевих громад.

ECOBUSINESS. Чи є у вас механізм коригування ризиків у випадку, якщо підприємство не виконує екологічні чи соціальні зобов’язання під час реалізації проєкту?

Інеса Андрієтті:

Якщо в процесі моніторингу виявляють порушення або нові ризики, можуть бути розроблені коригувальні заходи для мінімізації негативного впливу, забезпечення більшого залучення місцевих громад до процесу чи зміни методів ведення господарства.

ECOBUSINESS. Як Фонд працює з підприємствами для поліпшення управління екологічними та соціальними аспектами в процесі реалізації проєктів?

Інеса Андрієтті:

Фонд безпосередньо не працює з підприємствами, однак заохочує банки-партнери впроваджувати в свою практику оцінку екологічних і соціальних ризиків (Е-С ризиків) клієнтів. За допомогою кваліфікованих фахівців банки надають консультаційну підтримку у розробленні заходів для пом’якшення або уникнення негативного впливу на довкілля в рамках реалізації проєктів.

ECOBUSINESS. Чи є у Фонду плани на вдосконалення системи управління екологічними та соціальними ризиками у майбутньому?

Інеса Андрієтті:

Так. Під час співпраці з банками-партнерами ФЧГКСГ отримує коментарі та пропозиції щодо поліпшення проведення скринінгу клієнта і здійснення екологічно-соціальної оцінки. Узагальнює отриману інформацію й імплементує її в наявні процедури.

ECOBUSINESS. Як ви бачите розвиток екологічних і соціальних аспектів у рамках Фонду в контексті глобальних змін, як-от зміна клімату та соціальна відповідальність бізнесу?

Інеса Андрієтті:

У контексті глобальних змін, як-от зміна клімату і зростальна увага до соціальної відповідальності бізнесу, Фонд активно працює над підтримкою сталих аграрних практик. Зміни клімату створюють нові виклики для сільського господарства, вимагаючи адаптації до нових умов, зокрема ефективного використання ресурсів та захисту навколишнього середовища.

З огляду на глобальні тенденції, Фонд удосконалює свої процедури для ефективного реагування на ці виклики, сприяючи стійкому розвитку аграрного сектору в Україні.

ECOBUSINESS. Які найбільші виклики ви бачите в управлінні екологічними та соціальними ризиками в сільському господарстві України?

Інеса Андрієтті:

Один із найбільших викликів в управлінні екологічними та соціальними ризиками у сільському господарстві України – це нестача кваліфікованих фахівців, зокрема екологів та експертів із соціальних питань. Через військову агресію багато з них змушені були емігрувати. Окрім того, не всі банки розуміють важливість наявності таких фахівців у своїх командах для правильної оцінки екологічних і соціальних ризиків, що ускладнює процес упровадження ефективних стандартів у сільському господарстві.

ECOBUSINESS. Як ви оцінюєте потенціал для розвитку екологічно стійкого сільського господарства в Україні, і яку роль у цьому процесі відіграє Фонд?

Інеса Андрієтті:

Потенціал для розвитку екологічно стійкого сільського господарства в Україні великий завдяки родючим землям і природним ресурсам. Однак для реалізації цього потенціалу потрібна підтримка з боку держави, фінансових установ та аграріїв.

Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві грає ключову роль у цьому процесі, сприяючи фінансуванню проєктів, які відповідають стандартам сталого розвитку й екологічної безпеки. Ми допомагаємо банкам оцінювати екологічні та соціальні ризики, стимулюючи аграріїв упроваджувати екологічно безпечні практики. Це дає можливість сільському господарству бути більш ефективним і стійким до змін, як-от зміна клімату.

ECOBUSINESS. Дякуємо Вам за ґрунтовну розмову!