Погодьтеся, рухаючись до євростандартів якості у сфері довкілля, підприємство, як господарюючий суб’єкт, зацікавлене в максимально чітких і прозорих правилах взаємодії з державою та громадами, в раціональному використанні природних ресурсів (використання видобувних відходів, а не природних ресурсів: піску, глини — для будівництва доріг, дамб), зменшенні обсягів утворення відходів, в межах наданих у користування родовищ забезпечує використання видобувних відходів як вторинної сировини.

Але доки всі ключові й очікувані реформи сфери перебувають на рівні дискусій, доки не буде сформовано прозору й дієву систему контролю, закладено до неї важелі і систему стримувань та противаг, зокрема і щодо відповідальності кожного учасника процесу, підприємства знаходяться часом сам на сам з проблемами та викликами.

У цьому випуску ми розповімо, чому немає підстав законно провести пусконалагоджувальні роботи на новому джерелі викидів? Як цю колізію цілком законно використовують державні екологічні інспектори під час перевірки для нарахування збитків за здійснення викидів без дозволу? Чому такі збитки ніколи не буде оскаржено підприємством у суді? І як це вплине на імідж підприємства та довіру до нього громадськості?

Звертаємо також увагу, що відповідальність за порушення екологічних нормативів при землекористуванні суттєво посилено! Для порівняння: 36 995,40 грн (до змін) та 170 148,60 грн (після змін)! Отже, різниця у завданій шкоді суттєва і відчутна. Тож перш ніж порушувати екологічні нормативи при землекористуванні, варто поміркувати, адже порушника ще чекає й кримінальна відповідальність.

І традиційно у випуску — безліч корисних порад та алго- ритмів від тих, хто робить свої підприємства екологічнішими на практиці, а не в теорії! Як подати звітність з екологічного податку та рентних платежів? А також про особливості впорядкування документів з екологічних платежів — з’ясовуємо в цьому випуску!

Теплого і безпечного літа вам, наші невтомні і незламні екоменеджери!