Усе, що потрібно знати природокористувачу про дозволи у 2020 році (продовження)

Від редакції

У попередніх випусках журналу (9 та 10) ми розглядали загальні положення дозвільної системи у сфері господарської діяльності та процедуру отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля.
У цьому номері розглянемо процедуру отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та Дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на підприємстві.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Видача Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — Дозвіл) регулюється нормативно-правовими актами:

  • Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року №  2707-XII (даліЗакон № 2707);
  • наказом Мінприроди України «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців» від 9 березня 2006 року № 108;
  • постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи» від 13 березня 2002 року № 302.

Відповідно до ст. 11 Закону № 2707 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту господарювання об’єкт якого належить до:

  • першої групи, знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофисім років;
  • другої групидесять років,
  • третьої групинеобмежений.

Дозвіл видається безоплатно: — суб’єкту господарювання, об’єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, — Міндовкілля за погодженням з Держпродспоживслужбою;

— суб’єкту господарювання, об’єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, — обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Алгоритм

Для отримання дозволу суб’єкт господарювання:

1

оформляє заяву;

2

готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

3

проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

4

проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно—захисної зони;

5

розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

6

обґрунтовує розміри нормативних санітарно—захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

7

проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;

8

готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Суб’єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Міндовкілля надає право на розроблення цих документів.

Міндовкілля та дозвільні центри передають Держпродспоживслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу.

Держпродспоживслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Міндовкілля та дозвільним центрам відповідно.

Зверніть увагу!

Суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, — дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.

Місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб’єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це орган, який надає дозвіл.

У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень

Орган, який видає дозвіл, аналізує зауваження та у разі необхідності пропонує суб’єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.

Орган, який видає дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб’єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб’єкту господарювання та Держпродспоживслужбі або її територіальним органам.

Дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі:

  • звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
  • припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом;
  • припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
  • встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

 Орган, який видав дозвіл, у триденний строк з дня прийняття рішення в письмовій формі інформує власника про анулювання дозволу.

Відмова у видачі дозволу чи його анулювання можуть бути оскаржені у судовому порядку. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

  • неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
  • неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
  • дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Зверніть увагу!

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Першочергово необхідно провести огляд території та здійснити інвентаризацію стаціонарних джерел викидів відповідно доІнструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року №  7. Інвентаризацію можливо провести власними силами підприємства або найняти спеціалізовану організацію, що внесена до Переліку установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності, який визначається Міндовкілля. За необхідності, здійснити інструментально-лабораторні дослідження викидів від стаціонарних джерел.

Зверніть увагу!

У випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, за необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок вищезазначених органів і представляє звіт в Міндовкілля, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Мінприроди.

Інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

При інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються матеріали:

  • прямих методів вимірів, які основуються на проведенні безпосередніх інструментальних вимірів;
  • розрахункових методів;
  • технологічного регламенту та проектних показників. У необхідних випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені Міндовкілля.

Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин подається в Міндовкілля (суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи), обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи) для реєстрації у вигляді роздрукованого звіту (один примірник) та в електронній формі.

Реєстрація звіту здійснюється протягом 30 календарних днів.

Наступним етапом є публікація у місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення намір підприємства отримати дозвіл на викиди із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян. Також необхідно отримати довідки щодо фонових концентрацій забруднюючих речовин й кліматичних умов району розміщення підприємства, за необхідності, технічного звіту з визначення геодезичних координат.

Другим етапом є розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, відповідно до Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженоїнаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 9 березня 2006 року № 108.

Розроблення Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на розробку таких документів та які занесені до Переліку Міндовкілля.

Зверніть увагу!

У разі зміни якісних та кількісних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, підлягають корегуванню.

Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, готуються та надаються на розгляд в письмовій та електронній формах, які затверджуються Мінприроди України.

Склад документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об’єкта на забруднення атмосферного повітря. Об’єкти, для яких розробляються документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об’єктів склад документів відрізняється.

Для отримання дозволу на викиди необхідно подати пакет документів згідно з переліком:

 для об’єктів першої групи (подання на Міндовкілля):

  • заява про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для об’єктів першої групи;
  • документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, підготовлені відповідно до Інструкції (письмова та електронна форма);
  • повідомлення місцевої держадміністрації про наявність або відсутність зауважень громадських організацій.

Термін надання послугипротягом 30 днів з дня надходження документів.

 для об’єктів другої та третьої групи (подання через ЦНАП):

  • висновок Держпродспоживслужби щодо видачі дозволу (отримується за зверненням адміністратора до Держпродспоживслужби). Кількість примірників: 1.
  • документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, підготовлених відповідно до інструкції у письмовій та електронній формі. Кількість примірників: 1.
  • заява встановленого зразка про видачі дозволу на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Кількість примірників: 1.
  • лист про реєстрацію звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речових на підприємстві. Кількість примірників: 1.
  • повідомлення місцевої держадміністрації про наявність або відсутність зауважень громадських організацій та окремих громадян. За необхідності, інформація щодо проведення їх публічного обговорення. Кількість примірників: 1.
  • повідомлення, розміщене в місцевих друкованих засобах масової інформації, про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Кількість примірників: 1.

Відмова у видачі дозволу може бути оскаржена в судовому порядку.

Отримавши дозвіл на викиди, необхідно дотримуватися встановлених умов.

Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на підприємстві

Пунктом «с» статті 17 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами повинні мати дозвіл на здійс-нення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000.

Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі — Дозвіл) є документом дозвільного характеру, згідно з Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженим Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року №  3392-VI. 

На законодавчому рівні порядок отримання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі — Порядок) не затверджений Кабінетом Міністрів України. 

Відповідно виникає законодавча колізія, що вимагає отримання дозволу, а процедура — відсутня.

Можна спробувати скористатися принципом мовчазної згоди, відповідно до абзацу десятого частини першої статті1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV.

Довідково:

Принцип мовчазної згоди — принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до листа Державної регуляторної служби від 9 серпня 2018 року № 8029/0/10-18, зважаючи на відсутність затвердженого порядку отримання необхідних дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суб’єкти господарювання можуть діяти за принципом мовчазної згоди. Для цього необхідно звернутися через центр надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) із заявою щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, й у разі невидачі такого дозволу здійснювати господарську діяльність за принципом мовчазної згоди.

Іншою вимогою є розроблення, погодження та затвердження реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, якщо Пзув більше 1000 одиниць — бажано паперові версії подавати у 4 примірниках. Відповідно до Інструкції щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказомМіністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17 лютого 1999 року № 41.

Для оперативної обробки, передачі та зберігання даних реєстрових карт ОУВ та ООУВ на електронних носіях використовуються їх електронні версії. Електронні версії реєстрових карт ОУВ та ООУВ заповнюються відповідно до зразків файлів, які публікуються на сайті Міндовкілля.

Власники ОУВ та ООУВ подають електронні версії реєстрових карт ОУВ та ООУВ при їх затвердженні та щорічному поданні даних про зміни Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

Важливо!

Бланки електронних та паперових форм різняться, це потрібно враховувати при поданні електронних версій.