Зелений курс України: реалії та перспективи

Минуло майже три роки з моменту проголошення ЄС своєї нової політики у сфері економіки та  екології – Європейський Зелений Курс (ЄЗК, European Green Deal).

Зелений курс був офіційно представлений Президентом ЄС Урсулою фон дер Леєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року і є дорожньою картою заходів, стимулюючих розвиток економіки, покращення здоров’я та якості життя людей, що перетворить Євросоюз на  перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Ключовими напрямами ЄЗК є чиста енергія, зменшення забруднення довкілля, збереження біорізноманіття, підтримка стійкої аграрної політики (Стратегія «Від лану до столу»). 

ЄЗК стосується не стільки кліматичної політики та екології, скільки зеленої концепції модернізації економіки та економічного зростання для забезпечення життя людини у гармонії з планетою та її ресурсами.

Одним з ключових зобов’язань, які взяла на себе Україна як держава, що прагне до вступу в ЄС, є зобов’язання долучатися до реалізації цієї амбітної мети. Альтернативою може стати лише втрата ринку Євросоюзу.

ЄЗК створює як виклики, так і нові можливості для європейського та українського  бізнесу. З огляду на широке коло напрямів, охоплених курсом, він матиме суттєвий вплив на нашу економічну співпрацю та торгівлю з ЄС.

Долучення України до ЄЗК

У 2020 році в Україні розпочалися внутрішні дискусії державних структур, громадських організацій та  бізнесових структур щодо долучення України до Європейського зеленого курсу (ЄЗК) шляхом взаємовигідної синхронізації політики та законодавства України з відповідною політикою та законодавством ЄС, співпраці України та ЄС у ключових сферах ЄЗК.

Довідково:
Кабінет Міністрів України на засіданні 24 січня 2020 року ухвалив Постанову щодо утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», а також Положення про таку робочу групу та її склад.

Відповідно до зазначеної Постанови до складу міжвідомчої робочої групи (під керівництвом Прем’єр-міністр України, голови міжвідомчої робочої групи) входять  представники центральних органів виконавчої влади на рівні міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також представники міжнародних організацій та установ в Україні, незалежні експерти і представники громадських об’єднань та неурядових організацій.

Уряд України заявив про намір нашої держави долучитись до ЄЗК. Такі прагнення уряду є важливими з точки зору необхідності формування в Україні державної політики, яка б враховувала екологічні та кліматичні виклики сьогодення. Водночас, слід брати до уваги увесь спектр наслідків ЄЗК для України з точки зору можливостей та загроз. Реалізація  ЄЗК створює для України низку стратегічних можливостей для розвитку, проте створює й низку загроз , включаючи обмеження доступу українських товарів на ринки ЄС та нові нетарифні бар’єри у торгівлі.

Довідково:
Листом Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 13 серпня 2020 року на адресу Першого віце-президента ЄК Франса Тіммерманса було передано позиційний документ щодо участі України у ЄЗК.

У документі, серед іншого, Уряд України пропонує встановити структурований і регулярний діалог з ЄС щодо залучення української сторони до розробки та реалізації політики у рамках ЄЗК, розробити спільну Дорожню карту участі України у ЄЗК, а також визначає перспективні напрямки співробітництва у рамках ЄЗК.

У листі-відповіді Тіммерманс запропонував провести початкову зустріч з метою обговорення відповідних аспектів ЄЗК у контексті поточних діалогів у рамках Угоди про Асоціацію та визначення способів надання ЄС підтримки Україні у переході до зеленої економіки. 

19 листопада 2020 року Міністерство освіти і науки України за підтримки Європейської комісії та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції провело у форматі відеоконференції спільний інформаційний день «Роль досліджень  та інновацій у  ЄЗК. Можливості для українських дослідників». Метою заходу був обмін інформацією про формування політики у сфері ЄЗК, підвищення обізнаності широкого кола фахівців щодо напрямів конкурсів у межах нової ініціативи Європейського Союзу,  а також можливостей, що відкриваються  для українських учасників.

19 січня 2021 року відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Під час засідання було обговорено питання формування Українського Зеленого Курсу на основі європейського та представлено пріоритети у головних його сферах. Ключовим завданням Уряду України є збалансування бачення різних міністерств і відомств, з урахуванням думки бізнесу, та вироблення спільної позиції Уряду України щодо визначення рівня кліматичних амбіцій та кроків всередині країни, які будуть відповідати заявленим цілям. 

24 березня 2021 року на засіданні Уряду України схвалено постанову «Про утворення робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією». Документ формує склад та затверджує положення про відповідну робочу групу.

За результатами діяльності робочої групи очікується вироблення консолідованої позиції української сторони щодо підходу застосування механізму коригування вуглецю.

Зокрема, будь-який механізм коригування вуглецю на кордоні не повинен підривати зусилля держав у рамках Паризької угоди, а також відповідати вимогам Світовій організації торгівлі (надалі – СОТ). Будь-яке застосування подібних механізмів у торгівлі має відбуватися на основі глобального консенсусу в рамках СОТ і брати до уваги всі аспекти виробництва, транспортування та торгівлі товарами, які можуть підпадати під дію такого.

У липні 2021 року Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сировинній галузі та відповідну Дорожню карту.

Документ передбачає надання технічної допомоги Україні для формування сприятливого інвестиційного клімату у сировинному секторі та удосконалення законодавчої бази для інвесторів; проведення тренінгів для українських компаній та бізнес-асоціацій, які хочуть приєднатись до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.

Ці домовленості – яскравий приклад реалізації ЄС власної стратегії із забезпечення доступу до критичних сировинних ресурсів. Від уряду України очікуються  кроки для забезпечення партнерства на умовах постачання товарів з доданою вартістю, а не лише сировини.

22 вересня 2021 року в Києві відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо ЄЗК і зеленого переходу України під співголовуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної та заступника Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства і розширення, Голови Групи підтримки України Катарини Матернової. У конструктивному діалозі взяло активну участь широке коло експертів з обох сторін.

Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом. 

На першому засіданні у Брюсселі в травні 2021 року обговорювалися заходи для посилення співпраці за напрямками, що становлять спільний інтерес. Зокрема такими як архітектура кліматичного урядування й оновлення Національно-визначеного внеску (надалі — НВ), фінансування зеленого переходу, механізм прикордонного вуглецевого коригування, Фонд енергоефективності, водневі технології, справедлива трансформація вугільних регіонів, Європейські промислові альянси і Державна стратегія управління лісами України.

На другому засіданні йшлося про подальші питання зеленого переходу, управління довкіллям і відповідного фінансування. Особливу увагу приділили екологічним проблемам у контексті інших тем «потрійної планетарної кризи» зміни клімату, забруднення і втрати біорізноманіття. ЄС вітає подання Україною оновленого Національно-визначеного внеску (далі — НВВ) з посиленими цілями, а також заохочує її продовжити працювати над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і узгодити свої галузеві стратегії з цією метою. Європейський Союз ще раз наголосив на необхідності впровадження реформ в Україні та зміцнення адміністративної спроможності виконання зобов’язань посиленого НВВ і можливого додаткового зниження викидів.

Обидві сторони погодилися з потребою посилення координації донорів щодо зеленого переходу. Було підтверджено зобов’язання ЄС підтримувати Україну в здійсненні зеленого переходу, у тому числі шляхом фінансової співпраці та із застосуванням широкого спектру наявних інструментів від технічної допомоги до механізмів комбінування і гарантування у взаємодії з міжнародними фінансовими установами.

ЄС підкреслив необхідність швидкого ухвалення, впровадження і забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України (зокрема, щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі) та Державної стратегії управління лісами. Це також відкриє шлях до подальшої співпраці та можливостей між Україною та ЄС стосовно питань охорони довкілля, зокрема реформ з питань біорізноманіття і управління лісовим господарством. Управління відходами  становить особливий інтерес, як одна з ключових сфер для економічного розвитку.

Обидві сторони підтвердили свої зобов’язання щодо досягнення цілей Паризької угоди і Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року й наголосили на важливості успіху як Конвенції про біологічне різноманіття, так і  Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. 

Ольга Стефанішина наголосила, що Україна та ЄС можуть досягти успіху у перетворенні Європи на кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці, з прийняттям усіх викликів як спільної відповідальності. Україна є надійним партнером ЄС у відношенні зеленого порядку денного та Європейського зеленого курсу і вже затвердила амбітний НВВ відповідно до Паризької угоди, де заплановано зниження викидів на 65 % до 2030 року порівняно з 1990 роком.

Для досягнення цієї цілі Уряд України працює над узгодженням напрямків зеленої трансформації країни з відповідними галузевими стратегіями і політиками. Достатнє фінансування також є вкрай важливим для досягнення цілей зеленого переходу, що вимагає у випадку України — приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому питанні на шляху до декарбонізації суттєво важливо мати тверду підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.

Заступник Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства і розширення, Голови Групи підтримки України Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, що стануть підґрунтям політики і комплексного зеленого переходу усієї економіки. Серед іншого, це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, що мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні й міжнародним інвесторам щодо запланованих дій і політики декарбонізації до 2030 року.

Обидві сторони домовилися створити фінансову платформу в межах Діалогу з Україною щодо ЄЗК та зеленого переходу, що дасть можливість як політичної, так і фінансової координації для його фінансування шляхом залучення національних ресурсів, координації та мобілізації міжнародних ресурсів, доступних Україні на цілі її зеленого переходу.

Зелений курс України в енергетиці: на що варто звернути увагу?

Шлях до енергонезалежності України — декарбонізація економіки та розвиток «зеленої» енергетики. Про це заявив у квітні 2021 року заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко на круглому столі «Стале фінансування «зеленої» енергетики. Нові підходи в ЄС та ситуація в Україні», організованому DIXI Group.       

Щоб сприяти розвитку біоенергетики, Держенергоефективності спільно з Міненерго та іншими стейкхолдерами розроблено низку законопроектів, які передбачають:

• створення ринку твердого біопалива;
• встановлення нульової ставки податку на викиди СО₂ при спалюванні біомаси;
• покращення умов для вирощування енергорослин;
• запровадження ринку виробництва та використання рідких біопалив;
• розвиток сфери виробництва біометану.

Також разом із Міненерго та міжнародними партнерами досліджено потенціал виробництва та використання «зеленого» водню як універсального інструменту декарбонізації. Наступний крок — розробка Стратегії розвитку водневої енергетики в Україні до 2050 року.

Крім цього, Держенергоефективності працює над впровадженням популярної в світі системи Net Energy Metering — механізму виробництва та споживання електроенергії з відновлюваних джерел із можливістю постачання в мережу надлишкової енергії, з подальшим використанням її у зручний час.

«Наразі в рамках створеної в Держенергоефективності Робочої групи ми напрацьовуємо концептуальні положення майбутнього законопроєкту», — повідомив Шафаренко.

Ще одна ініціатива Держенергоефективності — впровадження системи Гарантії походження енергії з відновлюваних джерел енергії. Над цим також ведеться робота за участю стейкхолдерів. Гарантії походження інформують про джерело енергії, яке використовується. Таке підтвердження важливе, наприклад, при експорті продукції в ЄС, де планується ввести механізм прикордонного вуглецевого оподаткування. Крім цього, Гарантії походження необхідні відомим світовим виробникам, які заявили про перехід на виробництво продукції із використанням відновлюваних джерел енергії і мають підтвердити це.

Для інвесторів, які зацікавлені у роботі на ринку України, Держенергоефективність спільно з партнерами створили Інвестиційну карту «UAMAP». На цій платформі було розміщено 220 потенційних проектів, які потребують фінансування на суму 5 млрд євро.

Розглянувши стан і план розвитку «зеленої» енергетики, учасники круглого столу обговорили і механізми фінансування проєктів у цій сфері, які впроваджуються в ЄС.

Взагалі 2021 рік, з точки зору участі України в ЄЗК, можна охарактеризувати як перехід від заяв, щодо намірів та декларацій, до розробки реальних підходів та вибору конкретних  напрямків майбутньої співпраці між Україною та ЄС у рамках ЄЗК.

Довідково:
У 2021 році було прийнято Концепцію Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів, Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Національну економічну стратегію до 2030 року.

Усі ці стратегічні документи розроблялися з врахуванням останніх напрямків доопрацювання та уточнення окремих положень основоположних документів ЄЗК.

Найбільш проактивну позицію можна відзначити з питання застосування до України механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ).

З боку ЄС, співпраця та підтримка  щодо долучення України до ЄЗК спостерігається з тих питань, які критично важливі для ЄС задля досягнення амбітної цілі щодо кліматично нейтральної Європи.

Пріоритетними є такі сфери, як енергетика, зміна клімату, промислова політика. Разом з тим, з питань біорізноманіття, нульового забруднення не пропонується вагомих нових ініціатив за участі України.

На жаль, документ який Україна передала ЄС ще у 2020 році, з пропозиціями конкретних  ініціатив у всіх сферах ЄЗК, не викликав  особливого інтересу ЄС щодо розробки та впровадження дорожньої карти з ЄЗК між Україною та ЄС на зразок Зеленого порядку денного для Західних Балкан (вугільна промисловість).

Пряме вторгнення в Україну рф 24 лютого 2022 року об’єктивно вплинуло на процес напрацювання та реалізації заходів Зеленого курсу в Україні та співпрацю з цих питань з ЄС у поточному році.  Тому проєкт  Плану відновлення України, який було презентовано у м. Лугано (Швейцарія) 4 липня 2022 року, та матеріали якого були представлені на публічне обговорення Кабінетом Міністрів України, став на цей час найбільш вагомим документом 2022 року в рамках ЄЗК  і викликав його активне обговорення, в першу чергу експертів та профільних неурядових громадських організацій. 

Більшість критичних відгуків щодо проєкту Плану відновлення України стосовно реалізації Зеленого курсу в Україні  повторює ті недоліки, що мали місце у 2020-21 роках.

Варто звернути увагу на те, що на даний час це єдиний документ державного рівня щодо Плану відбудови держави після війни. Підкреслюю: не пропозиції, напрямки, рекомендації і тому подібне, а План.

Після інтенсивного руйнування об’єктів критичної інфраструктури держави в жовтні 2022 року і невизначеності подальших дій загарбника,  реально можливо визначити ті  напрямки відбудови держави, необхідність яких вже не викликає жодних сумнівів.

Внаслідок атак російської армії  пошкоджено більше 30 відсотків об'єктів енергетичної інфраструктури України.

Тільки розуміння поточного реального стану економіки держави, щоденний професійний моніторинг стану окремих її галузей на основі співробітництва і взаємоповаги окремих співвиконавців принесе очікуваний результат.

Відношення суспільства до ЗКУ

Щодо відношення в Україні до питань ЄЗК з точки зору громадянського суспільства, позиції незалежних експертів, представників громадських об’єднань та неурядових організацій варто зазначити наступне.

ЄЗК стосується не стільки кліматичної політики та екології, скільки зеленої концепції модернізації економіки для забезпечення зростання рівня життя людини у гармонії з планетою та її ресурсами.

Ця теза має стати пріоритетною в стратегії інформування українського суспільства щодо цілей та завдань Зеленого курсу України.

Подібно до того, як це відбувається в ЄС, в Україні має бути налагоджений ефективний діалог між центральними та регіональними органами влади, місцевим самоврядуванням, громадянським суспільством та експертними колами з метою спільного напрацювання підходів і рішень для проведення необхідних трансформацій та досягнення амбітних економічних та екологічних цілей, які позитивно позначаться на житті кожного українця. 

Зверніть увагу!
Разом з тим, у такому діалозі потрібно враховувати те, що на час воєнного стану і до його завершення, тимчасово заблоковано відкритий доступ до певного переліку інформації з метою збереження об’єктів критичної інфраструктури, суб’єктів господарювання, забезпечення захисту життя громадян.

 19 жовтня 2022 року радник міністра енергетики України Харченко заявив: «Ми сьогодні з колегами намагалися  порахувати, що пошкоджено, і, на жаль, за новими даними, близько 40 % загальної інфраструктури та наших генеруючих потужностей справді серйозно пошкоджені. Триває робота з відновлення та ремонту, але дива можливі до певної міри. Тому потрібно очікувати, що сьогодні-завтра будуть не лише аварійні, а й планові відключення, щоб не перевантажувати мережу». 

Внаслідок атак рф пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури в центральному та північному регіонах України — в НЕК «Укренерго» не виключають можливості введення графіків аварійних відключень.

Унаслідок повномасштабного вторгнення Росії 90 % потужностей вітрової та 45-50 % сонячної енергетики в Україні виведені з експлуатації.

Україна має великий потенціал щодо розвитку відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетики. І Європа зацікавлена в тому, щоб після завершення війни інвестувати в цей напрямок.

Усі об’єкти енергетики України підлягають відновленню, але деякі з них доцільніше побудувати заново.

Все підлягає ремонту та відновленню, питання лише у термінах. Є об’єкти, які можна відновити за кілька днів, є ті, що відновлюються за тижні, а є — за місяці.

Після перемоги у війні Україну чекає серйозна робота з відновлення об’єктів критичної інфраструктури.

«Це ще потребує оцінки, але деякі об’єкти доцільніше буде побудувати заново, ніж відновити. Тож наша мережа стане сучаснішою, оскільки вже ніхто не відбудовуватиме за старими технологіями», — додав очільник НЕК «Укренерго».

24 жовтня Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому особливу увагу приділяли питанню відновлення об’єктів енергетики після атак російських окупантів.

Учасники приділили окрему увагу формуванню надійного захисту енергетичної мережі України від повітряних атак армії агресора, розглянули процес відновлення об’єктів енергетики, які були пошкоджені внаслідок нещодавніх влучень ворожих ракет і іранських дронів-камікадзе.

Крім того, на Ставці розглянули альтернативні способи тимчасового забезпечення населення й підприємств електроенергією та зв’язком, доки тривають відновлювальні роботи.

Такі реалії сьогодення… І які втрати ще очікують Україну, реально буде прораховано після закінчення війни. Та вже сьогодні, прогнозуючи майбутнє нашої держави, не має сумнівів в тому, що в енергетиці, як і у всіх інших галузях економіки держави в цілому, відбудеться зміна пріоритетів і підходів до відновлення економіки держави в цілому і в  конкретних питаннях Зеленого курсу України.

На перший план вийде не модернізація морально і технічно застарілих підприємств, а їх відбудова з урахуванням новітніх технологій у відповідних галузях промисловості,  прийняття професійно обґрунтованих конкретних рішень.