RE-дизайн екологічної і енергетичної стратегії – чи готова Україна?

Яким має бути RE-дизайн держполітики вже найближчим часом, щоб стимулювати енергоефективність та проєкти енергомодернізації, в умовах кліматичних викликів та енергетичних криз?

Відповідаючи на це запитання, хочу зупинитись на тому, що вже зроблено для забезпечення енергетичної модернізації, та які плани на майбутнє. 

Енергоефективність всіх секторів життя країни — життєво важлива складова для посилення енергетичної безпеки України та зниження енергоємності української економіки. Заснована на європейських принципах та повинна стати основою всіх видів нашої діяльності, як зазначено в Європейському зеленому курсі. 

Повномасштабна воєнна агресія Росії призвела до масових руйнувань будівель та інфраструктури, зробивши питання енергобезпеки та енергоефективності більш актуальними на сьогодні. Євроінтеграція України робить реалізацію Директив ЄС про енергоефективність одним з пріоритетів енергетичної політики держави. Пріоритетність цього напрямку була озвучена під час Міжнародної конференції з питань відновлення України, яка проходила 4–5 липня 2022 р. в м. Лугано в Швейцарії. Під час конференції представники урядів наголосили на тому, що енергоефективність є комплексним міжгалузевим питанням. Уряд України розуміє важливість забезпечення енергоефективності при ремонті та відновленні будівель, нагальну потребу модернізації та оптимізації систем опалення (районних та індивідуальних), модернізації та оптимізації систем розподілу тепла.

За дорученням Уряду Німеччини, Deutsche Gesellschaft fur Internazionale Zusammenarbeit (GIZ GmbH) підтримує впровадження європейський підходів на національному та муніципальному рівнях, в галузі освіти, а також для приватних та державних компаній.  

Довідково:
Проєкт «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» (GIZ) надає підтримку Уряду України, Верховній Раді, Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству освіти і науки, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України та інших державним установам, а також 43 громадам, понад 50 закладам освіти, включаючи університети та коледжі, приватним та державним компаніям. Представники проєкту є активними учасниками робочих груп; вони зробили свій внесок у розробку Плану відновлення України, а також виділили енергоефективність як одну з його основ. 

Ми допомагали Мінрегіону, Уряду України та комітету Верховної Ради у розробці та ухваленні проєкту закону «Про комплексну термомодернізацію будівель» (№ 2392-IX від 9 липня 2022 р.) Про важливість цього закону свідчить той факт, що він став одним з перших законів, прийнятих Україною після отримання нею статусу кандидата в члени ЄС. І саме це ще більше наближає Україну до Європейського зеленого курсу.

За нашої підтримки Мінрегіон розробив пропозиції для нової системи нормативів щодо сталого використання будівельних відходів. До цих пропозицій, ухвалених Урядом, зокрема входить алгоритм прийняття рішень стосовно управління відходами від зруйнованих будівель, що допоможе громадам ефективно та швидко відбудувати свої території.

Особливо актуальною є енергоефективність у промисловості, оскільки саме промисловість розвиває економіку країни та є ключем до її швидкого відновлення. Крім того, енергоефективна промисловість завжди конкурентоспроможна та екологічно безпечніша, а також вона може надавати споживачам високоякісну продукцію за дешевшою вартістю. Без енергоефективної промисловості неможливо забезпечити енергоефективну енергомодернізацію будівель та систем виробництва та постачання електроенергії та тепла.

Отже, підсумую вищесказане: аби отримати максимальний ефект від реформи в сфері енергоефективності, необхідно створити передумови для ефективної роботи по кожному напрямку (промисловість та енергопостачання, будівництво та транспорт), розробити та ухвалити відповідне законодавство, створити відповідні інструменти і механізми підтримки. Для подальшого впровадження енергоефективності потрібно стабільне політичне керівництво, комплексна скоординована робота Уряду, донорів та міжнародних партнерів. Результатом реформи повинна стати ефективна система нормативів, інституцій та інструментів для впровадження енергоефективності в Україні.

На якому етапі знаходиться реалізація Директиви ЄС про енергоефективність? Адже, як знаємо, трохи були змінені вектори.

В останні роки реалізація Директив ЄС «Про енергоефективність» та «Про енергоефективність у будівлях» займала центральне місце в енергетичній політиці Уряду України. Було прийнято Закон України «Про енергоефективність». Цей закон створив передумови для прийняття подальших нормативів стосовно систем енергоуправління в будівлях, сертифікації будівель та енергоаудиторів, енергоефективних державних закупівель та ін. 

Енергоефективна промисловість та інші галузі, а також зелена економіка мають велике значення для безпеки України як на державному, так і на місцевому рівнях. Вони повинні займати провідні позиції в планах відбудови країни. Подальша євроінтеграція України та її зелена відбудова допоможе позбутись залежності від викопного палива та сприяти енергетичній безпеці українців та України. 

Щоб досягти цього, ми створили комплексний план забезпечення енергоефективності на багатьох рівнях. На національному рівні, ми працюємо над реалізацією Директиви ЄС «Про енергоефективність», створюючи необхідні умови для використання відповідної законодавчої бази та інструментів. Енергоефективність будівель, модернізація житлового фонду, систем енергоуправління, сертифікація енергоаудиторів, енергоефективні державні закупівлі – усе це складові цієї системи, які створюють передумови для підвищення енергоефективності.

На місцевому рівні, ми допомагаємо нашим партнерам в муніципалітетах впроваджувати вищеназвані інструменти в держбудівлях та будівлях комунальних підприємств.

На рівні промисловості, ми надаємо консультації державним та приватним компаніям стосовно підвищення енергоефективності їхніх приміщень та процесів, а також при релокаціїї підприємств або перебудові їх виробничих потужностей.

Для реалізації таких змін потрібні кваліфіковані професіонали. Саме тому ми співпрацюємо з сектором освіти, створюючи спеціалізовані програми та мотивуючи студентів обирати професії у сфері енергоефективності.

Також, в ці важкі для України часи, ми продовжуємо реалізовувати гендерні компоненти в сфері енергоефективності як на національному, так і на регіональному рівнях. Ми розуміємо, що сьогодні гендерні питання є надзвичайно актуальними. Наш досвід показав, що всі ці рівні дуже пов’язані між собою і мають систематичний синергетичний вплив на реформування енергоефективності в Україні.

Де бізнесу отримати експертну інформацію та фінансування для успішної термомодернізації?

Масштабна реалізація енергоефективних заходів потребує не тільки наявності технічного, організаційного та фінансового компонентів для реалізації проєктів, але також збалансованої та прозорої системи відносин між ключовими гравцями ринку. Тому надзвичайно важливо забезпечити комерційні системи обліку, належний рівень платіжної дисципліни, наявність сучасних систем енергоуправління, професійний ринок енергоаудиторів, а також комунікаційні кампанії для популяризації енергоефективності. На додаток, реформа енергоефективності повинна бути скоординована з іншими, пов’язаними з нею реформами.

Результатом реформи енергоефективності повинна стати комплексна система енергоуправління, побудована на державному рівні, яку можна ефективно застосовувати на місцевому рівні, враховуючи локальні особливості та плани розвитку. У такій структурі дуже важливу роль відіграють місцеві органи влади, від яких залежать не тільки темпи та масштаб втілення заходів із забезпечення енергоефективності, але й досягнення синергетичного ефекту як результату взаємодії між ключовими інститутами та інструментами системи енергоефективності. У свою чергу, органи центральної влади, включаючи Кабінет Міністрів України та профільні Міністерства, створюють належні умови та повинні надати місцевим органам влади ефективні інструменти реалізації та забезпечити моніторинг та координацію реалізації реформи по всій країні.

Важливо!
Створення ринку енергоаудиту та запровадження систем енергоуправління – важливі інструменти для успішної реалізації проєктів в сфері енергоефективності, включаючи підвищення рівня енергоефективності промисловості та термомодернізацію будівель і оптимізацію опалювальних систем, тобто безпосередню реалізацію реформи та втілення Директив ЄС.

Важливим кроком на шляху до створення в Україні ринку енергоаудиту стало ухвалення в липні 2017 р. Закону України «Про енергоефективність будівель», який відповідає Директиві 2010/31/ЄС. А цього року, за підтримки проєкту, як вже згадувалось вище, до цього Закону були додані важливі якісні зміни, котрі стосуються великомасштабної термомодернізації.

Для реалізації енергоефективності в промисловості було прийнято Закон України «Про енергоефективність» № 4507, який відображає вимоги Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність, Директиви 2009/125/ЄС про рамки для встановлення вимог до екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів та Регламенту (ЄС) 2017/1369 про встановлення рамок для енергетичного маркування.

Наразі проєкт підтримує впровадження сертифікації енергоаудиторів в Україні на європейських засадах, допомагаючи Мінрегіону розробити новий професійний стандарт «Енергоаудитор будівель». Це означає, що вже готується законодавче підґрунтя для високоякісного надання послуг на ринку для забезпечення якісної термомодернізації. І саме це створює передумови для початку масштабної термомодернізації в Україні.

Паралельно до цих процесів, в Україні розвивається концепція ЕСКО-контрактів на надання енергетичних послуг. Із розвитком законодавчої бази, муніципалітети України також отримали можливість укладати контракти на надання енергетичних послуг, згідно яких виконавець забезпечує зниження енергоспоживання.

Який ефективний кейс міжнародного досвіду може використати Україна?

У 2014 р. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, стала членом Енергетичного співтовариства, задля досягнення Цілей сталого розвитку ООН провела реформу енергоефективності та внесла до законодавства зміни стосовно енергоефективності відповідно до 27-ої Директиви ЄС. Надання підтримки у реалізації Директив ЄС засновано на успішному практичному досвіді країн ЄС: Німеччини, Австрії, Словенії та ін.

У цьому напрямку GIZ постійно організовує навчальні курси, семінари, вебінари та онлайн конференції для представників промисловості та громадськості. Розробляються нові курси з енергоефективності, які впроваджуються в університетах та закладах професійної освіти.

Реформа енергоефективності отримує активну підтримку від міжнародної спільноти, зокрема від Уряду Німеччини, Єврокомісії, Світового банку, Європейського інвестиційного банку та інших партнерів, які надають як технічну допомогу, так і спів-фінансування для реалізації конкретних проєктів. 

Яка роль бізнес-моделювання сталого розвитку і енергоефективності в промисловості?

Рівень енергоємності промислових підприємств України приблизно втричі вищий, ніж в ЄС, та вдвічі вищий, ніж в середньому в світі. Відповідно до Директиви 2012/27/ЄС, енергоефективність на підприємствах повинна забезпечуватись в трьох ключових сферах: приміщеннях, виробничих процесах та транспорті. Ключовим фактором запровадження енергоефективності на підприємствах є економічна доцільність реалізації таких проєктів. Будь-які інвестиції у підприємство передусім розглядаються з точки зору їхньої прибутковості. 

Зверніть увагу!
Дотичним питанням є джерела фінансування проєктів та вартість капіталу. Зазвичай компанії оформляють комерційні кредити, тому рівень прибутку від реалізації проєкту повинен перевищувати вартість інвестувань.

Таким чином, впровадження енергоефективних заходів на підприємствах слід розглядати не лише в контексті технологій та нормативів, але й з точки зору бажання бізнесу реалізовувати такі проєкти та можливостей їхнього фінансування.

Європейський досвід показує, що енергоаудит та системи управління енергоресурсами є основою підвищення енергоефективності на промислових підприємствах. Закон «Про енергоефективність», прийнятий в жовтні 2021 р., створив законодавчу базу для впровадження таких систем на підприємствах, що реалізує відповідні Статті 8 та 16 Директиви 2012/27/ЄС. 

Регулярне проведення енергоаудитів на промислових підприємствах України дозволить отримувати надійні дані про енергоспоживання та наявний потенціал для енергозбереження, визначаючи найбільш економічно вигідні заходи та накопичуючи інформацію, необхідну для створення ефективних програм підтримки на державному рівні. З цією метою енергоаудити повинні проводитись незалежними кваліфікованими спеціалістами та відповідати прозорим критеріям, які виключають дискримінацію.

З іншого боку, впровадження систем управління енергоресурсами дозволить забезпечити постійне ефективне використання пального та енергоресурсів, визначати наявний потенціал енергозбереження, оптимізовувати енергоспоживання та, нарешті, знижувати енергоємність промисловості. 

Зверніть увагу!
За перші три роки функціонування система управління енергоресурсами може забезпечити стабільну економію енергоресурсів на рівні 5–15 % від загального обсягу спожитих підприємством енергоресурсів завдяки впровадженню організаційних та низькозатратних заходів на промислових підприємствах різних профілів та масштабів. 

Ключовими інструментами енергоефективності для промислових підприємств може бути, з одного боку, впровадження відповідних зобов’язань, податків та штрафів за невиконання державної політики в сфері енергоефективності та кліматичних змін, а, з іншого боку, – належні механізми підтримки енергоефективності та стимулювання забезпечення екологічної безпеки. Наприклад, продукти виробництва можуть отримувати маркування залежно від рівня енергоефективності підприємства, яке виробляє такий товар та його безпеки для навколишнього середовища.

Таким чином, як демонструє приклад країн ЄС, важливим елементом реалізації енергоефективності є впровадження енергетичних та екологічних податків. У кількох країнах ЄС такі податки запроваджені одночасно зі зниженням рівня податків для фізичних осіб, стимулюванням ринку праці та впровадженням фінансової компенсації за реалізацію заходів з енергоефективності. Цей підхід надає можливість впроваджувати ініціативи в сфері енергоефективності без суттєвого збільшення загального податкового тягаря для промислових підприємств; також це сприяє розвитку прозорого ринку праці. 

Аналогічний підхід частково застосовано в Україні шляхом впровадження екологічного податку, який сплачується підприємствами-забруднювачами навколишнього середовища. Ставка податку залежать від кількості екологічно небезпечних речовин, включаючи викиди СО2. Але в Україні застосування цього інструменту ще не призвело до створення відповідних ініціатив в галузі енергоефективності. Тому для підтримки енергоефективності на підприємствах можна, наприклад, застосовувати податкові ініціативи, проведення енергоаудиту за пільговими розцінками, надання технічної допомоги для впровадження систем енергоуправління на підприємстві, створення програм фінансової підтримки проєктів з енергоефективності та ін.